Гідрологічний огляд річкових систем НПП “Подільські Товтри”

Територія Подільського Придністров’я має досить густу мережу річок, ставів і водосховищ.  Тут налічується  1169 річок загальною протяжністю 3,5 тис. км. З них довжиною понад 100 км 4 річки (Збруч, Жванчик, Смотрич, Ушиця), довжиною від 10 до 100 км — бл. 60 річок, до 10 км — понад 1000 річок і річечок.

Таблиця 1. Основні гідрографічні показники річкових систем

Річкова система

Довжина головної річки

Площа басейну км2

Щільність мережі, км/км2

Всього річок

В т. ч. к-ть довжиною

кількість

довжина

10 – 50 км

До 10 км

Збруч

244

3395

0,53

532

1799

31

504

Жванчик

106

769

0,64

174

489

7

167

Смотрич

169

1800

0,52

263

923

15

247

Мукша

58

322

0,32

41

100

40

Тернава

64

381

0,46

60

174

2

57

Студениця

84

175

0,48

64

228

1

62

Ушиця

122

1420

0,46

214

654

9

204

Калюс

64

390

0,64

88

249

3

245

Стік річок Подільського Придністров’я зарегульований системою ставів і водосховищ, загальні водні ресурси яких складають 75 млн. м3, або від 4 (Ушиця) до 15 (Збруч) відсотків до середньої величини стоку. Кількісно масштаби зарегульованості річкових систем характеризує таблиця 2.

Таблиця 2. Водосховища і стави в баcейнах річок  НПП “Подільські Товтри”

Басейн річки

водосховища

ставки

всього

кількість

Площа дзеркала тис га

Заг. Об’єм млн м3

Корисний об’єм млн м3

кількість

Площа дзеркала тис га

Заг. Об’єм млн м3

кількість

Площа дзеркала тис га

Заг. Об’єм млн м3

В % до вели чини стоку

Збруч

9

0,98

20,66

13,9

168

2,04

24,12

177

3,02

44,78

15

Жванчик

1

0,07

1,06

1,00

76

0,46

5,12

77

0,53

6,18

12

Смотрич

1

0,04

1,05

0,75

148

1,03

12,87

149

1,07

13,92

9

Мукша

22

0,10

1,39

22

0,10

1,39

6

Тернава

22

0,10

1,12

22

0,10

1,12

4

Студениця

36

0,18

2,03

36

0,18

2,03

6

Ушиця

109

0,40

5,58

109

0,40

5,58

4

Найбільшою річкою Подільського Придністров’я є Збруч. Річка бере початок з джерел на висоті 317,8 м абс. , біля с. Ульянове. У верхів’ї долина маловиразна, схили її пологі, розорані. Нижче до с. Фащіївка, долина трапецієвидна завширшки 1,0 — 2,5 км. Далі на всьому протязі долина V-подібна, ширина її 0,5 — 1.6 км, схили круті, розчленовані ярами і балками. Заплава у верхів’ї широка (до 1,2 км), тут багато меліоративних каналів і торфових кар’єрів. Нижче заплава звужується до 80 — 120 м, іноді відсутня. Річище до с. Гусятин слабозвивисте, нерозгалужене, подекуди губиться у заболоченій заплаві. Ширина річки тут 5 — 10 м., глибина на плесах до 1,5 м. Нижче річище звивисте, трапляються порожисті ділянки, багато островів. Ширина річки 15 — 25 м, максимальна 50 м (біля с. Вітківці), глибина до 2,5 м. Похил річки 0,8 м/км. Основні притоки: Гнила (права) і Бовванець (ліва). В гідрогеологічному відношенні долина річки характеризується розвитком водонoсних горизонтів у крейдяних і третинних відкладах, які дають численні джерела. Живлення річки змішане, з переважанням снігового. Характерні літні дощові паводки. Середня витрата води 7,9 м3/с. Льодові утворення (забереги, шуга) з’являються в грудні. Льодостав (крім порожистих ділянок) встановлюється на початку січня. Скресає в середині березня.

Жванчик бере початок на південний захід від с. Скотиняни на висоті 320 м над рівнем моря. Довжина його 106 км, площа басейну 769 км2. Долина V-подібна, завширшки від 30 до 300 м, між с. Кутківці і с. Іванківці з прямовисними скелястими схилами висотою 70 — 100 м. Річище помірно звивисте, у верхній течії його ширина становить 3 — 5 м, нижче розширюється до 10 — 35 м. Виходи твердих порід в руслі, особливо в пониззі річки, утворюють пороги з ухилами від 3,4 до 9,15 м/км, а біля сіл Оринин і Репінці — водоспади з падінням 2,2 — 2,3 м. Швидкість течії 0,3 — 0,5 м/с, на порожистих ділянках зростає до 1,6 м/с. Глибина 0,3 — 1,7 м, на плесах до 2,4 м. Похил 1,9 м/км. Живлення переважно снігове: підземне живлення відбувається за рахунок водоносних горизонтів верхньокрейдового і третинного горизонтів, які відкриваються долиною річки. Льодостав з кінця грудня до початку березня.

Ще у фундаментальному виданні  недвозначно зазначено:  ”Вода (річки) цілком придатна для пиття, зрошення і промислового використання”.

Смотрич бере початок з джерел поблизу с. Андрійківці Хмельницького району.  При впадінні (с. Устя) розділяється на два рукави, з яких більш повноводним є правий. Довжина річки 168 км, площа басейну 1800 км2, падіння 221, 3 м, ухил 1,32 м/км. Поверхня водозбору сильно розчленована глибокими (до 100 — 200) балками і ярами (щільність ярково-балкової мережі 1,0 — 1,25 км/км2). У верхів’ях долина широка, заболочена, нижче м. Городок схили її стають крутими, скелястими. Товтровий кряж річка перетинає в районі сіл Смотрич — Карачківці. Нижче долина стає ще більш звивистою, утворюючи круті меандри. Русло до с. Купин пряме, нижче звивисте. Наявні в руслі виходи скельних порід, особливо численні в нижній течії, утворюють пороги, а біля с. Купин — водоспад з падінням 2 м. Швидкість течії 0,2 — 0,6 м/с, на порожистих ділянках — 1,0 — 2,0 м/с. Дно у верхів’ї (до с. Кузьмин) мулисте, нижче піщано-галечникове, в плесах і ставах замулене. У верхів’і береги торфянисті, зарослі камишом, осокою, нижче переважно круті і урвисті, в пониззі — Смотрицький каньйон.

Характерною особливістю річки є зменшення витрат водопілля по довжині річки униз, що пояснюється регулюючим впливом водосховищ і карсту, особливо розвинутого в середній частині басейну.

Мукша бере початок з джерел біля с. Зеленче Дунаєвецького району. Довжина її 56 км, площа басейну 322 км2, падіння 190,8, ухил 3,41 м/км. Щільність ярково-балкового розчленування басейну 1,2 — 1,4 км/км2. Глибина врізу зростає від 10 — 15 м у верхів’ї до 60 — 70 м у пониззі. Між с. Маків і с. Гуменці перeтинає Товтровий кряж. Русло звивисте. На окраїні с. Гуменці є поріг довжиною 4 м з падінням 0,6 м. Швидкість течії 0,1 — 0,4 , на порозі 1,0 м/с.

Тернава бере початок з джерел біля с. Томашівка Ярмолинецького району. Довжина її 64 км, площа басейну 380 км2, падіння 201,8 м, ухил 3,27 м/км. Дно у верхів’ї і на плесах мулисте, на перекатах — галечниково-кам’янисте. У нижній течії перетинає Товтровий кряж.

Студениця бере початок з джерел біля с. Косогірка Ярмолинецького району. Довжина її 84 км, площа басейну 470 км2, падіння 230,4 м, ухил 2,74 м/км. Схили долини круті, терасовані, у пониззі — прямовисні, сильно розчленовані балками і ярами з конусами виносу 20 — 80 м ширини. На 14,5-ому км від гирла є водоспад з падінням 0,5 м.

Ушиця бере початок з струмків біля с. Пільний Олексинець Городоцького району. Довжина її 122 км, площа басейну 1420 км2, падіння 235,5 м, ухил 1,93 м/км. У верхів’ї долина заболочена, в середній частині поглиблюється. Річище у середній і нижній течії звивисте, ширина 10 — 30 м, глибина від 0,3 — 0,5 до 2,5 м (у пониззі). Живлення змішане. Замерзає у середині грудня, скресає на початку березня. Льодовий режим нестійкий.

Ще у фундаментальному виданні  недвозначно зазначено:  ”Вода (річки) прозора, без смаку і запаху, придатна для пиття”.

Підготував аспірант Львівського університету Рутинський М.