Територія Подільського Придністров’я має досить густу мережу річок, ставів і водосховищ. Тут налічується 1169 річок загальною протяжністю 3,5 тис. км. З них довжиною понад 100 км 4 річки (Збруч, Жванчик, Смотрич, Ушиця), довжиною від 10 до 100 км — бл. 60 річок, до 10 км — понад 1000 річок і річечок.
Таблиця 1. Основні гідрографічні показники річкових систем
Річкова система |
Довжина головної річки |
Площа басейну км2 |
Щільність мережі, км/км2 |
Всього річок |
В т. ч. к-ть довжиною |
||
|
|
|
|
кількість |
довжина |
10 – 50 км |
До 10 км |
Збруч |
244 |
3395 |
0,53 |
532 |
1799 |
31 |
504 |
Жванчик |
106 |
769 |
0,64 |
174 |
489 |
7 |
167 |
Смотрич |
169 |
1800 |
0,52 |
263 |
923 |
15 |
247 |
Мукша |
58 |
322 |
0,32 |
41 |
100 |
— |
40 |
Тернава |
64 |
381 |
0,46 |
60 |
174 |
2 |
57 |
Студениця |
84 |
175 |
0,48 |
64 |
228 |
1 |
62 |
Ушиця |
122 |
1420 |
0,46 |
214 |
654 |
9 |
204 |
Калюс |
64 |
390 |
0,64 |
88 |
249 |
3 |
245 |
Стік річок Подільського Придністров’я зарегульований системою ставів і водосховищ, загальні водні ресурси яких складають 75 млн. м3, або від 4 (Ушиця) до 15 (Збруч) відсотків до середньої величини стоку. Кількісно масштаби зарегульованості річкових систем характеризує таблиця 2.
Таблиця 2. Водосховища і стави в баcейнах річок НПП “Подільські Товтри”
Басейн річки |
водосховища |
ставки |
всього |
||||||||
кількість |
Площа дзеркала тис га |
Заг. Об’єм млн м3 |
Корисний об’єм млн м3 |
кількість |
Площа дзеркала тис га |
Заг. Об’єм млн м3 |
кількість |
Площа дзеркала тис га |
Заг. Об’єм млн м3 |
В % до вели чини стоку |
|
Збруч |
9 |
0,98 |
20,66 |
13,9 |
168 |
2,04 |
24,12 |
177 |
3,02 |
44,78 |
15 |
Жванчик |
1 |
0,07 |
1,06 |
1,00 |
76 |
0,46 |
5,12 |
77 |
0,53 |
6,18 |
12 |
Смотрич |
1 |
0,04 |
1,05 |
0,75 |
148 |
1,03 |
12,87 |
149 |
1,07 |
13,92 |
9 |
Мукша |
|
|
|
|
22 |
0,10 |
1,39 |
22 |
0,10 |
1,39 |
6 |
Тернава |
|
|
|
|
22 |
0,10 |
1,12 |
22 |
0,10 |
1,12 |
4 |
Студениця |
|
|
|
|
36 |
0,18 |
2,03 |
36 |
0,18 |
2,03 |
6 |
Ушиця |
|
|
|
|
109 |
0,40 |
5,58 |
109 |
0,40 |
5,58 |
4 |
Найбільшою річкою Подільського Придністров’я є Збруч. Річка бере початок з джерел на висоті 317,8 м абс. , біля с. Ульянове. У верхів’ї долина маловиразна, схили її пологі, розорані. Нижче до с. Фащіївка, долина трапецієвидна завширшки 1,0 — 2,5 км. Далі на всьому протязі долина V-подібна, ширина її 0,5 — 1.6 км, схили круті, розчленовані ярами і балками. Заплава у верхів’ї широка (до 1,2 км), тут багато меліоративних каналів і торфових кар’єрів. Нижче заплава звужується до 80 — 120 м, іноді відсутня. Річище до с. Гусятин слабозвивисте, нерозгалужене, подекуди губиться у заболоченій заплаві. Ширина річки тут 5 — 10 м., глибина на плесах до 1,5 м. Нижче річище звивисте, трапляються порожисті ділянки, багато островів. Ширина річки 15 — 25 м, максимальна 50 м (біля с. Вітківці), глибина до 2,5 м. Похил річки 0,8 м/км. Основні притоки: Гнила (права) і Бовванець (ліва). В гідрогеологічному відношенні долина річки характеризується розвитком водонoсних горизонтів у крейдяних і третинних відкладах, які дають численні джерела. Живлення річки змішане, з переважанням снігового. Характерні літні дощові паводки. Середня витрата води 7,9 м3/с. Льодові утворення (забереги, шуга) з’являються в грудні. Льодостав (крім порожистих ділянок) встановлюється на початку січня. Скресає в середині березня.
Жванчик бере початок на південний захід від с. Скотиняни на висоті 320 м над рівнем моря. Довжина його 106 км, площа басейну 769 км2. Долина V-подібна, завширшки від 30 до 300 м, між с. Кутківці і с. Іванківці з прямовисними скелястими схилами висотою 70 — 100 м. Річище помірно звивисте, у верхній течії його ширина становить 3 — 5 м, нижче розширюється до 10 — 35 м. Виходи твердих порід в руслі, особливо в пониззі річки, утворюють пороги з ухилами від 3,4 до 9,15 м/км, а біля сіл Оринин і Репінці — водоспади з падінням 2,2 — 2,3 м. Швидкість течії 0,3 — 0,5 м/с, на порожистих ділянках зростає до 1,6 м/с. Глибина 0,3 — 1,7 м, на плесах до 2,4 м. Похил 1,9 м/км. Живлення переважно снігове: підземне живлення відбувається за рахунок водоносних горизонтів верхньокрейдового і третинного горизонтів, які відкриваються долиною річки. Льодостав з кінця грудня до початку березня.
Ще у фундаментальному виданні недвозначно зазначено: ”Вода (річки) цілком придатна для пиття, зрошення і промислового використання”.
Смотрич бере початок з джерел поблизу с. Андрійківці Хмельницького району. При впадінні (с. Устя) розділяється на два рукави, з яких більш повноводним є правий. Довжина річки 168 км, площа басейну 1800 км2, падіння 221, 3 м, ухил 1,32 м/км. Поверхня водозбору сильно розчленована глибокими (до 100 — 200) балками і ярами (щільність ярково-балкової мережі 1,0 — 1,25 км/км2). У верхів’ях долина широка, заболочена, нижче м. Городок схили її стають крутими, скелястими. Товтровий кряж річка перетинає в районі сіл Смотрич — Карачківці. Нижче долина стає ще більш звивистою, утворюючи круті меандри. Русло до с. Купин пряме, нижче звивисте. Наявні в руслі виходи скельних порід, особливо численні в нижній течії, утворюють пороги, а біля с. Купин — водоспад з падінням 2 м. Швидкість течії 0,2 — 0,6 м/с, на порожистих ділянках — 1,0 — 2,0 м/с. Дно у верхів’ї (до с. Кузьмин) мулисте, нижче піщано-галечникове, в плесах і ставах замулене. У верхів’і береги торфянисті, зарослі камишом, осокою, нижче переважно круті і урвисті, в пониззі — Смотрицький каньйон.
Характерною особливістю річки є зменшення витрат водопілля по довжині річки униз, що пояснюється регулюючим впливом водосховищ і карсту, особливо розвинутого в середній частині басейну.
Мукша бере початок з джерел біля с. Зеленче Дунаєвецького району. Довжина її 56 км, площа басейну 322 км2, падіння 190,8, ухил 3,41 м/км. Щільність ярково-балкового розчленування басейну 1,2 — 1,4 км/км2. Глибина врізу зростає від 10 — 15 м у верхів’ї до 60 — 70 м у пониззі. Між с. Маків і с. Гуменці перeтинає Товтровий кряж. Русло звивисте. На окраїні с. Гуменці є поріг довжиною 4 м з падінням 0,6 м. Швидкість течії 0,1 — 0,4 , на порозі 1,0 м/с.
Тернава бере початок з джерел біля с. Томашівка Ярмолинецького району. Довжина її 64 км, площа басейну 380 км2, падіння 201,8 м, ухил 3,27 м/км. Дно у верхів’ї і на плесах мулисте, на перекатах — галечниково-кам’янисте. У нижній течії перетинає Товтровий кряж.
Студениця бере початок з джерел біля с. Косогірка Ярмолинецького району. Довжина її 84 км, площа басейну 470 км2, падіння 230,4 м, ухил 2,74 м/км. Схили долини круті, терасовані, у пониззі — прямовисні, сильно розчленовані балками і ярами з конусами виносу 20 — 80 м ширини. На 14,5-ому км від гирла є водоспад з падінням 0,5 м.
Ушиця бере початок з струмків біля с. Пільний Олексинець Городоцького району. Довжина її 122 км, площа басейну 1420 км2, падіння 235,5 м, ухил 1,93 м/км. У верхів’ї долина заболочена, в середній частині поглиблюється. Річище у середній і нижній течії звивисте, ширина 10 — 30 м, глибина від 0,3 — 0,5 до 2,5 м (у пониззі). Живлення змішане. Замерзає у середині грудня, скресає на початку березня. Льодовий режим нестійкий.
Ще у фундаментальному виданні недвозначно зазначено: ”Вода (річки) прозора, без смаку і запаху, придатна для пиття”.
Підготував аспірант Львівського університету Рутинський М.