Башта дзвiниця

Башта дзвiниця, XV-XVI ст. Охоронний №750/1

м. Кам’янець-Подільський, вул. Вiрменська, 1

В 1062 році вірмени, які брали участь у походах руських князів проти половців, поселилися в Кам’янці-Подільському та інших містах Русі. Документи свідчать, що в XIV cт. в Кам’янці-Подільському була чимала вірменська община.
Вірмени займалися торгівлею і ремеслом. Особливо славилися їх ювелірні вироби, зброя та одяг, оздоблений різними прекрасами. Через Кам’янець-Подільський зі Львова пролягав торговельний шлях у Крим, Кафу і далі на схід. Ось чому на вірменському ринку можна було зустріти купців з багатьох країн світу.

Недалеко від цього ринку в ХV столітті була збудована кам’яна вірменська церква, а в наступному віці окремо від неї – дзвіниця. Вона, як і Сутковецька церква Ярмолинецького району, призначалася для оборонних цілей.
Вірменська дзвіниця, криниця XVII ст., торговельний будинок XVIII ст., що збереглися до наших днів, свідчать про високу культуру братнього вірменського народу в ті часи. У 1956 році дзвіниця занесена в реєстр пам’яток архітектури республіканського значення.

Гуменюк С., Мещишин А. Хмельницька область. – Львів: Каменяр, 1968.

ВІРМЕНСЬКА ДЗВІНИЦЯ

Дзвіницю Вірменського собору у Кам’янці-Подільському дослідники вважають архітектурною домінантою вірменських кварталів міста. П’ятиповерхова споруда чудово проглядається з усіх сторін на під’їзді до нього. Як свідчать архівні та літературні джерела, вона була побудоване в кінці XV на початку XVI століть вірменськими колоністами Кам’янця в стилі відродження.

Під час турецької навали в 1672-1699 роках Вірменський собор був значно зруйнований. Дзвіниця, мабуть, не зазнала руйнування у великих розмірах, тому що вже у 1700 році у ній влаштували каплицю святого Стефана. У XIX столітті на ній знаходилися два дзвони: менший 1701 і більший 1722 років. На думку фахівців, вона є однією з найбільш цікавих вірменських пам’яток міста, в яких вдало поєднуються різноманітні архітектурні прийоми з високим рівнем художнього втілення. На жаль, багато їх зруйновано часом, і знаємо ми про ці пам’ятки лише з письмових джерел. Вірменська дзвіницяодна з небагатьох, що збереглися до наших днів.

Лаконічна за формою споруда дзвіниці чудово вписується в забудову міста з його численними пам’ятками архітектури. Своєрідного вигляду надає їй завершення у вигляді пірамідального шатра з чотирма маленькими вежами не рогах, з невеликими напівсферичними баньками. В кожній з вежок влаштовано по дві бійниці – навіть будуючи культові споруди, зодчі Кам’янця не забували про оборону міста. З суворою архітектурою башти гарно поєднується ґонтове покриття. Вірменські пам’ятки міста постійно знаходяться у полі зору дослідників. У 1958 році проводилася реставрація дзвіниці. У 1978 році її вивчали фахівці з Києва. Дослідникам вдалося виявити аналогічні архітектурні елементи цієї будівлі з церквою Аменапкрич в Санаїні. Та найбільш цікавими виявилися наслідки дослідження першого поверху дзвіниці. На східній та північній стінах і частково на західній виявлено залишки живопису, виконаного в червоних і охристих кольорах.

За характером і стильовими прийомами виявлений живопис може бути віднесений до періоду не пізніше XVIII століття. Роботи по його реставрації проводилися бригадою художників-реставраторів з Київської реставраційної майстерні під керівництвом Аркадія Йосиповича Марампольського. В цьому році реставрація живопису буде завершена. Згідно плану музеєфікації об’єктів заповідника тут планується розмістити експозицію “Вірмено-українські зв’язки”.

Дроздовська А.
Вірменська дзвіниця // Радянське Поділля, Хмельницький. – 1983. – 20 липня.