Національний природний парк “Подільські Товтри” створено відповідно до Указу Президента України від 27.06.1996 року №474/96 (додаток №1). В пункті 1 цього Указу установлено площу земель національного природного парку “Подільські Товтри” 261316 гектарів, у тому числі – 3015 гектарів, що надаються у постійне користування , та 258301 гектар, що включається до його складу без вилучення у землекористувачів (станом на 1.12.2005 року НПП “Подільські Товтри” має оформлені „Державні акти на право постійного користування земельною ділянкою” ХМ 00037 від 26.12.2001 р., XM 00038 від 26.12.2001 р., ХМ 00039 від 26.12.2001 р., ХМ 00041 від 26.12.2001 р., II-XM 002528 від 28.12.2001 р., II XM 002530 від 28.12.2001 р., II XM 000160 від 28.12.2001 р., I-XM 000653 від 26.12.2002 р., II-XM 002534 від 6.05.2003 р., II-XM 002535 від 6.05.2003 р., II XM 000212 від 25.05.2004 р., ЯЯ 337760 від 01.08.2005 р., на загальну площу 3077,21 гектарів) (додаток 1а).
Згідно з пунктом 1.4. „ПОЛОЖЕННЯ про національний природний парк “Подільські Товтри” (затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.10.2001 р. №371 із змінами до нього затвердженими наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.01.2005 року №46) організаційно-правова діяльність НПП “Подільські Товтри” регламентується Конституцією, Законами України “Про охорону навколишнього природного середовища України” (додаток №2) , “Про природно-заповідний фонд України” (додаток №3) , іншими Законами України та нормативно-правовими актами, Проектом організації його території та цим Положенням (додаток №4) .
“ПРОЕКТ організації території національного природного парку “Подільські Товтри”, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів” (додаток №5) затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.07.2002 р. №257 (у цьому „Проекті…” використані матеріали „Проекту організації та ведення лісового господарства на території, підпорядкованій національному природному парку “Подільські Товтри” (1998 рік, м. Ірпінь, Комплексна експедиція „Укрдержліспроекту”).
“ПРОЕКТОМ організації території національного природного парку “Подільські Товтри”, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів” проведено функціональне зонування території Парку (том 1, таблиця 7.2.6, том 2, таблиця Д-10 „Проекту…” (додаток №6а, додаток №6б) , в тому числі земель, що надаються у постійне користування:
(до господарської зони віднесено 77,5 га. –
Кам’янець-Подільське природоохоронне науково-дослідне відділення
кв.№5: виділ 2 – 0,4 га, крутизна схилу 4°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 150 м., до дальньої межі 310 м. (додаток №7);
виділ 5 – 0,6 га, крутизна схилу 4°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 320 м. (додаток №8);
кв.№6: виділ 5 – 0,5 га, крутизна схилу 4°–25°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 150 м. (додаток №9);
виділ 8 – 3,0 га, крутизна схилу 3°–7°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 180 м. (додаток №10);
кв.№7: виділ 10 – 1,4 га., крутизна схилу 8°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 30 м., до дальньої межі 120 м. (додаток №11);
виділ 13 – 2,6 га, крутизна схилу 9°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 130 м. (додаток №12);
виділ 15 – 6,1 га, крутизна схилу 8°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 130 м. (додаток №13);
виділ 16 – 5,9 га, крутизна схилу 8°-10°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 150 м. (додаток №14);
виділ 17 – 13,0 га, крутизна схилу 5-10°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 180 м. (додаток №15);
кв.№15 виділ 16 – 1,5 га, крутизна схилу 5-10°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 550 м.; (передбачено будівництво кордону) (додаток №16)
кв.№19: виділ 5 – 6,0 га, крутизна схилу 4°–20°, відстань від річки Мукша до ближньої межі 140 м., до дальньої межі 340 м. (додаток №17);
Староушицьке природоохоронне науково-дослідне відділення
кв.№1: виділ 4 – 0,5 га, крутизна схилу 6°–15°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 50 м., до дальньої межі 315 м. (додаток №18);
кв.№5: виділ 19 – 0,2 га, крутизна схилу 8°–25°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 80 м. (додаток №19);
виділ 20 – 0,3 га, крутизна схилу 4–25°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 110 м. (додаток №20);
виділ 23 – 0,2 га, крутизна схилу 6°-8°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 290 м. (додаток №21);
кв.6: виділ 15 – 1,0 га, крутизна схилу 6°-10°, відстань від річки Студениця до ближньої межі 220 м., до дальньої межі 370 м. (додаток №22);
виділ 28 – 3,1 га, крутизна схилу 15°–20°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 220 м. (додаток №23);
кв.9: виділ 9 – 1,0 га, крутизна схилу 4°–25°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 150 м., до дальньої межі 320 м. (додаток №24);
кв.11: виділ 2 – 1,0 га, крутизна схилу 5°–7°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 440 м., до дальньої межі 500 м. (додаток №25);
кв.12: виділ 3 – 7,6 га, крутизна схилу 4°–5°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 135 м. (додаток №26);
виділ 6 – 1,6 га, крутизна схилу 4°–5°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 100 м., до дальньої межі 140 м. (додаток №27);
кв.13: виділ 6 – 3,0 га, крутизна схилу 4°–10° (15°), відстань від річки Рудка до ближньої межі 420 м., до дальньої межі 530 м. (додаток №28);
виділ 10 – 9,0 га, крутизна схилу 4–2°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 250 м., до дальньої межі 400 м. (додаток №29);
кв.№16 виділ 6 – 3,0 га, крутизна схилу 21°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 50 м., до дальньої межі 370 м.; (передбачено будівництво кордону) (додаток №30)
кв.№19: виділ 1 – 5,0 га, крутизна схилу 4°–5°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 100 м. (додаток №31);
Згідно Закону України „Про природно-заповідний фонд України” у межах господарської зони проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища , забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
до зони стаціонарної рекреації віднесено 35,30 га.:
Кам’янець-Подільське природоохоронне науково-дослідне відділення
кв.№8: виділ 2 – 8,8 га, крутизна схилу 10°–45°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 130 м. (додаток №32);
кв.№10: виділ 1 – 10,0 га, крутизна схилу 2°-3°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 200 м. (додаток №33);
кв.№15: виділ 6 – 4,4 га, крутизна схилу 14° (5°), відстань від річки Дністер до ближньої межі 35 м., до дальньої межі 110 м. (додаток №34);
Староушицьке природоохоронне науково-дослідне відділення
кв.12: виділ 1 – 7,3 га, крутизна схилу 2° (8°), відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 130 м. (додаток №35);
виділ 2 – 4,3 га, крутизна схилу 2° (8°), відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 270 м. (додаток №36);
кв.23: виділ 16 – 0,5 га, крутизна схилу 10°-18°, відстань від річки Дністер до ближньої межі 0 м., до дальньої межі 200 м. (додаток №37);
Згідно Закону України „Про природно-заповідний фонд України” зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку, забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
решта території – зона регульованої рекреації.
Згідно Закону України „Про природно-заповідний фонд України” у межах зони регульованої рекреації межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони, забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
Водний кодекс України встановлює такі обмеження по використанню всіх перелічених зон (додаток №38):
Стаття 87. Водоохоронні зони
На території водоохоронних зон забороняється:
1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки.
Стаття 88. Прибережні захисні смуги
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів – 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари – 50 метрів (наприклад р.Збруч, р.Жванчик, р.Смотрич, р.Мукша, р.Тернава, р.Студениця);
для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів (наприклад Дністровське водосховище).
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Стаття 89.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Зона стаціонарної рекреації
З метою розвитку зон стаціонарної рекреації ми на протязі багатьох років робили спроби залучення інвесторів на проведення будівництва баз відпочинку, кемпінгів на умовах „Угод про співпрацю”, але інвестори зацікавленості не виявили (їх не влаштовує довгий термін окупності проектів у зв’язку з тим, що реально відпочиваючі у рік бувають тільки в літні місяці, та не влаштовує юридична неоднозначність „Угод про співпрацю” – бажають договорів на довгострокову оренду, а ми не маємо права передавати землю в оренду ). З метою поліпшення умов для потенційних інвесторів ми стали ініціаторами та членами групи по створенню обґрунтування та технічного завдання на вільну економічну зону (законопроект реєстраційний №2234 від 25.09.2002 “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Хмельницькій області” знаходиться на розгляді у Верховній Раді України) (додаток №39) .
У зонах стаціонарної рекреації для капітального будівництва найбільш підходить часто відвідувана відпочиваючими зона Бакотської затоки, де до зони стаціонарної рекреації віднесено виділи №_1 (7,3 га) та №_2 ( 4,3 га) кварталу №_12 Староушицького природоохоронного науково – дослідного відділення (32 км. від м. Кам’янець–Подільський, космічний фотознімок (додаток №40) , топографічна карта М1:100000 (додаток №41) , аерофотознімок (додаток №42) та схема лісових кварталів Бакотської затоки додаються (додаток №43). До цих виділів від околиці с. Колодіївка доходить стара щебенево – кам’яна дорога ( відстань до 2 км., в цей час автобус типу „Ікарус” може проїхати у суху погоду ), яка раніш вела до нині затопленого с. Бакота. На тій же відстані знаходиться електропідстанція. З усієї території є роумінг сотових телефонів мережі „Київстар”. Основна кількість відпочиваючих в цю зону приїжджають в літні місяці ( з червня по серпень ), рибалки – цілорічно у вихідні дні (любителів підлідного лову буває до 400 чоловік в день). На цій земельній ділянці будівництво бази відпочинку можливо запропонувати інвесторам на підставі „Договору про спільну діяльність”, поетапно провести облаштування бази відпочинку – згідно пункту 2.1. ДБН А.2.2-3-97 (ксерокопія з додатками 3, 4, 5 додається, (додаток №44) розробляється завдання з вихідними даними для виконання проектних робіт. Вартість визначається об’ємом будівництва ( обов’язково необхідні роботи – це виготовлення топокарт М1:500, ремонт дороги, проведення електроенергії, буріння артезіанської свердловини, будівництво септика, бажані роботи – будівництво пристані-купальні розміром 40-50 м. х 2-3 м. наплавної, чи сходоподібної, з забивкою свай, що можливо у зимовий період робити сваєбойною машиною, коли у Дністровському водосховищі традиційно знижується рівень води ). Можливо спочатку встановити некапітальні споруди, які можна до завершення капітального будівництва використовувати як сторожку та виконробську (ескізи типових вагон – будинків Староконстантинівського ВАТ „Металіст” додаються ), з подальшим веденням капітального будівництва. Найбільший прибуток прогнозується від організації пункту прокату туристичного спорядження та спортінвентарю ( в першу чергу для занять безмоторними видами водного спорту ), тому цей вид платних послуг бажано почати надавати з самого початку діяльності бази відпочинку. В подальшому можливо розглянути питання створення понтонної переправи через Теремецьку затоку ( між кварталами №_12 та №_13 ), проведення електромережі з напругою 12 вольт через Теремецьку затоку у квартали №№_13, 14, 15, 16, 17 для обладнання чітко обмежених рекреаційних майданчиків, що дасть можливість з бази відпочинку доставляти відпочиваючих на інший берег затоки через понтонну переправу або на моторному човні. З часом можливо повністю перекрити заїзд у затоку зі сторони с. Каштанівка ( дорога мимо кар’єру у кв.№_13 достатньо небезпечна, і її важко підтримувати у доброму стані ). При виконанні всіх перелічених етапів під повним контролем буде знаходитись вся затока (враховуючи, що з кварталу №_18 немає проїзду на 13-17 квартали).
Орієнтовна вартість першого етапу створення бази відпочинку:
Кошти по виконанню пункту 2.1. ДБН А.2.2-3-97 – 2500 грн.
Виготовлення топокарт М1:500 – 500 грн. за га.
Проведення геологічних робот – 3000 грн.
Виготовлення проектно – кошторисної документації – 15000-20000 грн. при некапітальних спорудах, 40000 грн. – 70000 грн. при капітальних спорудах.
Буріння артезіанської свердловини та її облаштування – 45000 грн.
Будівництво септика на 50 м3 – 30000 грн.
Лінія електропередачі 2 км. – 30000 грн.
Ремонт автодороги шириною 5 метрів та облаштування під’їздів, майданчиків, 1 м 2 – 15 грн. х 5м. х 2200 м. = 165000 гр.
Приміщення контейнерного типу системи „Комфорт” (каркас – металевий, зовнішня обшивка – оцинкований лист, внутрішня обшивка – вагонка), гарантія 18 міс., термін служби до 20-30 років, 1100 грн. м 2 без будь – якого обладнання всередині (встановлення мебелі, сантехніки, та інше – в середньому + 50% вартості м 2 ), самовивоз – на трейлері з супроводом ДАІ 3,00 грн./км. х 400 км = 1200 грн.
Фундамент з збірного з/бетону 0,4 м. х 0,6 м., погонний метр – 0,25 м 3 , 1 м 3 важить 2500 кг, самовивоз – 2 грн./км. х 100 км. = 200 грн. вагою до 5000 кг.
Вартість загального облаштування території та будівництво капітальних споруд визначається проектно – кошторисною документацією.
Зона регульованої рекреації
В основному це створення та ремонт туристичних стежок, виготовлення та встановлення малих архітектурних форм у рекреаційних зонах (додаток №45). Виконуючи цей „Проект ведення лісового господарства…” та ПОСТАНОВУ КМ від 2 червня 2003 р. №_827 (додаток №46) за рекреаційне використання території, підпорядкованій НПП “Подільські Товтри”, ми у вигляді оплати за надані платні послуги станом на 31.12.2005 року отримали 12024,00 грн., що становить 3,90 грн. з гектара (по нашим даним – це серед інших національних парків України один з найвищих показників ефективності використання рекреаційного потенціалу підпорядкованих у постійне користування територій).
Будь яка господарська діяльність Парку (без сплати орендної плати за користування землею) можлива тільки на землях, на які є „Державні акти на право постійного користування земельною ділянкою”. Рекреаційна діяльність проводиться згідно „Лімітів на використання природних ресурсів” (відповідно до пункта 4.1 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.03.1993 року №19 (додаток №47) „Ліміти…” отримують організації та власники, у користуванні яких перебувають території, у пункті 7 РІШЕННЯ КОЛЕГІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ від 4.03.2005 року №1 записано: „Для можливості отримання коштів установам ПЗФ від організацій, що займаються рекреаційною діяльністю на території ПЗФ, яка не передана у постійне користування установам ПЗФ , підготувати постанову КМУ”) (додаток №48).
На наш погляд, найбільшу перспективу по отриманню коштів у наших рекреаційних зонах з найменшими витратами з нашої сторони – це надання відпочиваючим можливості брати в нас на прокат необхідних їм речей (табірне спорядження, спортінвентар – в першу чергу для безмоторного пересування по воді), але для придбання спорядження у пункти прокати необхідні кошти.
Господарська зона
У розділі 10 “ПРОЕКТУ організації території…” передбачалось за рахунок фінансування із держбюджету:
– придбати для технічного забезпечення функціонування НПП, легкові автомобілі, мікроавтобуси типу “Газель”, пересвуну експрес-екологічну лабораторію, вантажні автомобілі, трактори з причепами, автокран, екскаватор, автонавантажувач тощо, наведені в табл. 10.2.1. (додаток №49). На території Кам’янець-Подільської та Староушицької дільниць планувалось будівництво за період першої черги доріг з твердим покриттям довжиною відповідно 5 км та 3 км.
– побудувати адміністративні будівлі, службові приміщення з виробничою майстернею, пилораму, сушильню для деревини, столярний цех тощо. Перелік та характеристика адміністративних, виробничих будівель наведена в табл. 10.1.1. (додаток №50).
– придбати протипожежне обладнання пожежного автомобіля, пожежного катера, мотопомпу з комплексами МП-500 та МП-800, вогнегасників та радіостанцій (табл. 10.3.1) (додаток №51).
За всі роки існування Парку було із держбюджету профінансовано витрати тільки на будівництво адмінприміщення у м. Кам’янець – Подільський та легковий автомобіль.
Будь яке використання господарської зони Парком без відповідної техніки неможливо.
З метою залучення коштів для розбудови Парку, постійно ведеться робота по розробці проектів грантів на різні суми, але реальних коштів до цієї пори отримати не вдається.
Проведено роботу по додатковому вилученню земель, на яких розташовано об’єкти ПЗФ, з наданням їх у постійне користування НПП «Подільські Товтри» („Проект землеустрою по наданню земель у постійне користування на площі 1438 га” погоджено обладміністрацією та облрадою). Функціональне зонування цих земель буде проведено після отримання „Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою”.
Надання платних послуг установами ПЗФ потребує гнучкої цінової політики з можливістю оперативного проведення зміни цін, а при необхідності – ще й проведення термінових оплат рахунків фінансовим партнерам, що практично унеможливлюється теперішнім контролем з боку ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВА практично неможливо.
Вважаємо, що необхідно розробити “Типове положення про госпрозрахунковий підрозділ установи ПЗФ” з окремим розрахунковим рахунком, щоб на цій підставі установи ПЗФ мали можливість створювати відповідні підрозділи.
У цьому ПОЛОЖЕННІ бажано перерахувати всі види діяльності, які приведені у наказі МІНЕКОБЕЗПЕКИ від 13.08.1997 року за № 128 (додаток №52).
Найкраще, якщо госпрозрахунковий підрозділ буде створено при Державній службі заповідної справи (або при ГО “Асоціація природоохоронних територій”) з філіями в усіх установах ПЗФ. Це дасть значну економію коштів при реєстрації та оформленні ліцензій.