Про парк

Націона́льний приро́дний парк «Поді́льські То́втри» (НПП «Подільські Товтри») — національний парк, розташований в Україні на території Городоцького, Чемеровецького та Кам’янець-Подільського районів Хмельницької області.

НПП «Подільські Товтри» увійшов до семи природних чудес України у 2008 р. З 13 липня 2017 року ділянки національного парку входять у всесвітню спадщину Юнеско.

НПП «Подільські Товтри» створено Указом Президента України №474/96 від 27 червня 1996 року для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, які мають високе природоохоронне, естетичне, наукове, рекреаційне та оздоровче значення.

НПП «Подільські Товтри» є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення. Парк підпорядковано Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та діє на підставі Положення.

Загальна площа території парку — 261 316 га, з них у власності парку перебуває 4536 га. За площею є найбільшим парком України та одним з найбільших у Європі.

Наявні на території НПП унікальні рукотворні об’єкти та неповторні природні комплекси створили виняткові умови для розвитку туризму — не тільки оздоровчого, але й пізнавального. На території парку перебуває під охороною 161 об’єкт природно-заповідного фонду. Серед яких є парки і садиби різного ступеня збереження і культурно-історичної цінності. Є також 19 археологічних пам’яток, понад 300 історико-архітектурних пам’яток (зокрема, в Кам’янці-Подільському — понад 200 об’єктів).

Мікроклімат Кам’янецького Придністров’я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра i його притокiв, тому тут створилися особливі умови для збереження рідкісних i реліктових рослин, серед яких більшість лікарських. Згідно даним науково-дослідних та контролюючих закладів, територія Пiвденно-Західного Поділля, в центрі якого знаходиться Кам’янець-Подільський, не потрапила в слідові зони суцільного зараження радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На території НПП знайдені великі запаси мінеральних вод (типу “Нафтуся”, “Миргородська”, “Мінська” та інші). Дебет таких джерел складає в середньому 60 куб.м. за добу.

На території Національного природного парку “Подільські Товтри” наявність як унікальних рукотворних об’єктів, так і неповторних природних комплексів створили виняткові умови для розвитку туризму не тільки оздоровчого, але й пізнавального (на території парку знаходиться під охороною 161 об’єкт природозаповідного фонду, серед яких є парки і садиби різного ступеня збереження і культурно-історичної цінності. Для прикладу, в Кам’янець-Подільському ботанічному саду росте 2977 видів, форм і сортів рослин з різних кліматичних зон, в тому числі дерев і кущів 521 вид, з деревно-чагарникової та трав’янистої флори – 395 видів плодових рослин, 620 видів тропічних, 111 видів корисних трав’янистих рослин місцевої та дикоростучої флори. Різноманіття флори НПП «Подільські Товтри» нараховує більше 1500 видів. З них Хвощеподібні – 5, Папротеподібні – 15, Голонасінні – 6, решта – Покритонасінні. Своєрідний характер флори проявляється і через наявність видів, які знаходяться на межі свого ареалу. Варто зазначити, що на території парку 7 видів, які мають північну межу поширення, зокрема це шафран Гейфеля, клокичка пірчаста, астрагал монпелійський, рябчик гірський, а на західній межі 9 видів (ефедра двоколоскова, волошка східна), на східній межі тут зростають 15 видів (бук лісовий, листовик сколопендровий, чемерник червонуватий тощо). Також у флорі парку виявлено види з розірваним ареалом (диз’юнктивноареальні). Серед цієї групи, яка нараховує 43 види, відомі цибуля коса, цибуля прямостояча, шавлія кременецька, скополія карніолійська та інші.

Одним із показників древності флори є наявність реліктових видів. В НПП зростає 64 реліктових види, серед яких осока низька, бруслина карликова, шиверекія подільська, лазурник трилопатевий, плющ звичайний, листовик сколопендровий, хвощ великий та інші. Варто вказати, що переважна більшість їх трапляються у рідкісних біотопах.

До Червоної книги України (2009) занесено 77 видів, які входять до 46 родів, 22 родин, 3 класів та 2 відділів. У созологічні списки міжнародного значення занесено 38 видів (МСОП) – 4 (шиверекія подільська, цибуля переодягнена), Європейський список – 5 (шиверекія подільська, зіновать подільська), Додаток 2 Бернської конвенції – 6 видів (зокрема сон великий, сон широколистий, зіновать Блоцького), ICTS – 27 видів (переважно це види з родини зозулинцеві: зозулині черевички звичайні, любка дволиста, булатка великоквіткова). Доля рідкісних видів, що занесені до ЧКУ, у флорі НПП “Подільські Товтри” складає 5,0%, у флорі України – 1,4% (при тому що площа парку займає лише 0, 42% території України).

Рідкісні види, які включені до ЧКУ зростають переважно у лісових біотопах (55,9%), у трав’яних біотопах – 24,7%, у скельних – 13%, у болотних і чагарникових – по 2,6% та у водних – 1,2 %.

У перелік видів, що не внесені до Червоної книги і потребують охорони в межах НПП та Хмельницької області, включено 93 види з 39 родин та 4 класів. Серед них аконіт кущистий, аконіт строкатий, цибуля подільська, мигдаль низький, вітряниця лісова, кліщинець Бессера, глід Липського, латаття біле та інші.
На території парку поширені дев’ять рідкісних рослинних асоціацій, які підлягають охороні (наприклад: низькоосоково-хейфлеровосеслерієва, мечолистооманово-хейфлеровосеслерієва), 36 асоціацій, що перебувають під загрозою зникнення і підлягають охороні (із них низькомигдалева чиста, низькоосоково-пірчастоковилова, буковий ліс плющовий, скельнодубовий ліс дереновий), шість типових асоціацій, які підлягають охороні (пісковоперстачево-волосистоковилова, різнобарвнотонконогово-волосистоковилова). Також в межах парку виділено 23 типи біотопів, які охороняються на європейському рівні. Особливо цінними є біотопи 8160 Середньоєвропейські карбонатні осипища передгірного та монтанного поясів, 8210 Карбонатні скелясті схили з хазмофітною рослинністю, 9180 Ліси кленово-липові на схилах, осипищах та в ущелинах, 9160 Панонські ліси з дуба скельного та граба звичайного.

Фауна хребетних тварин НПП «Подільські Товтри» нараховує понад 300 видів хребетних тварин (ссавців – 71 вид, птахів – 223 види, плазунів – 10 видів, земноводних – 11 видів, риб – 51 вид). З них, близько 50 видів – включені до Червоної книги України.

Наявність великої кількості придатних середовищ існування сприяє поширенню близько 15 видів кажанів (усі включені до ЧКУ, 2009). Такі види як нічниця велика, підковоніс малий, вечірниця руда та надзвичайно рідкісний – широковух європейський, щороку формують в межах парку великі зимувальні колонії, які нараховують по кілька сотень особин. Окремі підземні сховища мають важливе, загальноєвропейське значення для збереження кажанів на європейському континенті.

Іншу, чисельну групу тварин складають – дрібні ссавці (комахоїдні – мідиці, білозубки, їжаки та кроти; а також хижі ссавці – куниці лісова та кам’яна, ласка, лисиця, вовк, борсук та ін.; та копитні – козуля, дикий кабан.

Найчисельнішою групою хребетних тварин, що поширенні в межах парку та його околицях є птахи (понад 200 видів). Серед рідкісних видів це пугач, сова болотяна, скопа, шуліка чорний, підорлик малий, підсоколик великий та інші.
Рідкісними видами плазунів та земноводних є кумка жовточерева, ящірка зелена, мідянка. Поширеними видами є ящірка живородяща, веретільниця ламка та черепаха болотяна. Серед земноводних – тритон звичайний та тритон гребінчастий, ропуха зелена та сіра, жаба прудка, квакша звичайна.
На сьогодні відомо понад 50 видів риб поширених у водоймах національного парку. Близько 5 видів риб є ендеміками, що проживають лише на даній території. Кілька видів занесена до сторінок Червоної книги України та потребують додаткових заходів охорони.

На території НПП, серед безхребетних тварин, найбільш дослідженні комахи. Серед їх високої різноманітності – 40 видів включені до сторінок ЧКУ (наприклад: красуня діва, дозорець-імператор, кордулегастер кільчастий, красотіл пахучий, турун угорський, вусач мускусний, вусач великий дубовий, жук-олень, бистрик короткокрилий, пилкохвіст лісовий, махаон та подалірій, поліксена, стрічкарка тополева, райдужниця велика, сатурнія велика, сатурнія руда, ведмедиця-господиня та ведмедиця велика, ксилокопи звичайна та ксилокопа фіолетова, ктир велетенський та ктир шершнеподібний та інші).

На території Парку 19 археологічних пам’яток, більше 302 історико-архітектурних пам’яток (в м. Кам’янці-Подільському знаходяться більше 200 об’єктів, в Кам’янець-Подільському районі – більше 63 об’єктів, в Чемеровецькому – більше 27 об’єктів, в Сатановському регіоні – більше 12 об’єктів).

На території Національного природного парку виділяються такі функціональні зони: заповідна зона; зона регульованої рекреації; зона стаціонарної рекреації; господарська зона. В цих зонах розташовані стаціонарні рекреаційні установи (санаторії, профілакторії, турбази, будинки відпочинку та інше), близько 160 промислових підприємств, колективні та iндивiдуальнi сільські господарства, які наносять шкоду природі. Тому основним завданням НПП є охорона природного різноманіття, створення організованих зон відпочинку та оздоровлення.

На території НПП ведеться виробництво екологічно чистих продуктів харчування i відповідно сировини.

Багатство i рiзноманiтнiсть природних ресурсів та рекреаційні можливості нашого парку можуть бути основою для створення розвинутої мережі міжнародного туризму.

Природничо-наукові та економічні аспекти створення НПП