Реєстр археологічних пам’яток історії та культури (нерухомих) НПП “Подільські Товтри”

№ п/пНайменування пам'ятки, категоріяАдресаДата спорудження
1.Староруське городищеГородоцький р-н, Великокарабчіївська с/р, с. Великий Карабчиїв, західна околиця села, на лівому березі р. Смотрич, на мису високої гори.ХІ – ХІІІ ст.
2.Поселення черняхівської культури (місцева)Чемеровецький район, Івахновецька сільрада, за 1,5 км. на південний схід від с. Івахнівці, на лівому березі безіменного струмкаКінець II – початок V ст. н. е.
3.Поселення слов’янське двошаровеЧемеровецький район, Івахновецька сільрада, в 100 м. на північний схід від с.Івахнівці, на пологому схилі правого берега р. СмотричІІ-V ст., Х-ХІІІ ст.
4.Староруське городищеЧемеровецький район, с.Карачківці. Ціківська с/р, на лівому березі р.СмотричХ-ХV ст.
5.Давньоруське поселенняЧемеровецький район, Юрковецька с/р, на схід від села Юрківці, в балці, одним кінцем виходить до лісуХІ-ХІІІ ст.
6.Давньоруське городищеЧемеровецький район, південніше с.Черче, Залучанська с/р, вниз по течії р.СмотричХІ-ХІІІ ст.
7.Давньоруське городищеЧемеровецький район, с.Черче, Залучанська с/р, на лівому березі р.Смотрич, в лісіХІ-ХІІІ ст.
8.Поселення скіфського часуКам’янець-Подільський р-н, Соколецька с/р, північно-західна околиця с.Сокіл, на лівому березі безіменного струмкаVІІ–IV ст.ст. до н.е.
9.Пізньопалеолітичний пункт ІКам’янець-Подільський р-н, Калачковецька с/р, с.Калачківці, уроч. Кут35–11 тис.р. до н.е. пізній палеоліт
10.Староруське городищеКам’янець-Подільський р-н, Гуменецька с/р, с.Колубаївці, на високій горіХІІ–ХІІІ ст.
11.Ранньопалеолітичне місцезнаходження крем’яних виробівКам’янець-Подільський р-н, Врублівецька с/р, с. Лука-Врублівецька, в урочищі Дунайок.300 – 150 р. до н.е.
12.Поселення і кургани доскіфського часуКам’янець-Подільський р-н, Врублівецька с/р, на північній околиці с. Лука-Врублівецька, в урочищі ДунайокVІІІ – VІІ ст.ст. до н.е.
13.ГородищеКам’янець-Подільський р-н, с. Привороття, урочище ГнатовинаХІ – ХІІІ ст.
14.Староруське городищеКам’янець-Подільський р-н, Устівська с/р, с. Устя, в тому місці, де р. Смотрич, впадаючи у Дністер, утворює невеликий мис.ХІ – ХІІІ ст.
15.Староруське городищеКам’янець-Подільський р-н, Ходоровецька с/р, с. Княгинин, на правому березі р. Жванчик, на високому скелястому мисі, урочище ГородиськеХІІ – ХІІІ ст.
16.Староруське городищеКам’янець-Подільський р-н, Гринчуцька с/р, с. Гринчук, на лівому березі р. ДністерХІІ – ХІІІ ст.
17.Староруське городищеКам’янець-Подільський р-н, Гуменецька с/р, с. Гуменці, на лівому березі р. Мукші в урочищі Бложкове дворище, Кармалюкова гораХІ – ХІІІ ст.
18.Трипільське поселенняКам’янець-Подільський р-н, Жванецька с/р, с. Жванець, на захід від села біля р. Дністер.IV – ІІІ ст. до н.е.
19.Поселення буго-дністровської культуриКам’янець-Подільський р-н, Устівська с/р, с. Велика Слобідка, урочище Кар’єриVІІІ - ІV тис. до н.е.

19. Поселення буго-дністровської культури

Поселення епохи неоліта залишене племенами буго-дністровської культури – VІІІ-ІV тис. тис. до н.е. Поселення було виявлене при розробці кар’єра у 1926 р. Під час робіт було встановлено, що досліджена дільниця є лише частиною поселення, розташованого на схилі р. Мукша, частина його, мабуть, знесена по схилу. Роботи на поселенні були розвідково-рятівні. Місцезнаходження матеріалів робіт В.О. Гериновича невідомо.

Продовжити читання “19. Поселення буго-дністровської культури”

18. Трипільське поселення

Трипільське поселення відноситься до доби енеоліту і належало племенам трипільської культури. Поселення було значним центром гончарного виробництва в Середньому Подністрів’ї. На поселенні виявлено унікальний комплекс гончарних печей. Він вказує, що посуд виготовлявся не тільки для внутрішніх потреб, але й служив для обміну з іншими племенами. Це свідчить про зародки двох важливих елементів майбутнього класового суспільства – ремесла і торгівлі.

Продовжити читання “18. Трипільське поселення”

17. Староруське городище

Староруське городище, залишене в ХІ ст. слов’янським населенням, належало Галицько-Волинському князівству. Воно виконувало функції оборони південних земель Галицько-Волинського князівства від нападів степових племен печенігів і половців, а також інших феодальних володарів. Причина запустіння городища не з’ясована.

Продовжити читання “17. Староруське городище”

16. Староруське городище

Староруське городище належало слов’янському населенню і входило до складу Галицько-Волинського князівства. Городище являло собою торгівельний пункт Галицького Пониззя і було одним з міст-фортець Подністров’я, в яких знаходились князівські гарнізони, що боронили Південно-Західну Русь від нападів печенігів і половців. Причина запустіння городища не з’ясована.

Продовжити читання “16. Староруське городище”

14. Староруське городище

Городище було залишене давньоруським населенням і входило до складу Пониззя – землі Галицько-Волинського князівства. Городище, як і ряд інших фортець Середнього Подністров’я, захищало південно-західні кордони Русі від нападів степових кочівників-печенігів та половців. У таких фортецях знаходились князівські гарнізони. Причина запустіння городища не з’ясована.

Продовжити читання “14. Староруське городище”

12. Поселення і кургани доскіфського часу

Поселення і кургани залишені передскіфськими племенами, які населяли лісостепну зону в VІІІ- початку VІІ ст.ст. до н.е. Поселення та могильник синхронні. Могильник складається з 8-ми курганів, заповнений у малий строк. Прослідковано, що підзахоронення робили після того, як покійник зотлівав – у грунті немає просадок. Мабуть, кожна могила – родовий склеп, який належав одній сім’ї, а могильник належав родовому поселенню, розміщеному поблизу.

Продовжити читання “12. Поселення і кургани доскіфського часу”

11. Ранньопалеолітичне місцезнаходження крем’яних виробів

Ашельські крем’яні вироби були знайдені археологами Борисковським П.І. в 1953 р. та Чернишем О.П. – в 1965 р. Матеріали досліджень зберігаються в інституті археології АН УРСР.

Продовжити читання “11. Ранньопалеолітичне місцезнаходження крем’яних виробів”