№ п/п | Найменування пам'ятки, категорія | Адреса | Дата спорудження |
---|---|---|---|
1. | Староруське городище | Городоцький р-н, Великокарабчіївська с/р, с. Великий Карабчиїв, західна околиця села, на лівому березі р. Смотрич, на мису високої гори. | ХІ – ХІІІ ст. |
2. | Поселення черняхівської культури (місцева) | Чемеровецький район, Івахновецька сільрада, за 1,5 км. на південний схід від с. Івахнівці, на лівому березі безіменного струмка | Кінець II – початок V ст. н. е. |
3. | Поселення слов’янське двошарове | Чемеровецький район, Івахновецька сільрада, в 100 м. на північний схід від с.Івахнівці, на пологому схилі правого берега р. Смотрич | ІІ-V ст., Х-ХІІІ ст. |
4. | Староруське городище | Чемеровецький район, с.Карачківці. Ціківська с/р, на лівому березі р.Смотрич | Х-ХV ст. |
5. | Давньоруське поселення | Чемеровецький район, Юрковецька с/р, на схід від села Юрківці, в балці, одним кінцем виходить до лісу | ХІ-ХІІІ ст. |
6. | Давньоруське городище | Чемеровецький район, південніше с.Черче, Залучанська с/р, вниз по течії р.Смотрич | ХІ-ХІІІ ст. |
7. | Давньоруське городище | Чемеровецький район, с.Черче, Залучанська с/р, на лівому березі р.Смотрич, в лісі | ХІ-ХІІІ ст. |
8. | Поселення скіфського часу | Кам’янець-Подільський р-н, Соколецька с/р, північно-західна околиця с.Сокіл, на лівому березі безіменного струмка | VІІ–IV ст.ст. до н.е. |
9. | Пізньопалеолітичний пункт І | Кам’янець-Подільський р-н, Калачковецька с/р, с.Калачківці, уроч. Кут | 35–11 тис.р. до н.е. пізній палеоліт |
10. | Староруське городище | Кам’янець-Подільський р-н, Гуменецька с/р, с.Колубаївці, на високій горі | ХІІ–ХІІІ ст. |
11. | Ранньопалеолітичне місцезнаходження крем’яних виробів | Кам’янець-Подільський р-н, Врублівецька с/р, с. Лука-Врублівецька, в урочищі Дунайок. | 300 – 150 р. до н.е. |
12. | Поселення і кургани доскіфського часу | Кам’янець-Подільський р-н, Врублівецька с/р, на північній околиці с. Лука-Врублівецька, в урочищі Дунайок | VІІІ – VІІ ст.ст. до н.е. |
13. | Городище | Кам’янець-Подільський р-н, с. Привороття, урочище Гнатовина | ХІ – ХІІІ ст. |
14. | Староруське городище | Кам’янець-Подільський р-н, Устівська с/р, с. Устя, в тому місці, де р. Смотрич, впадаючи у Дністер, утворює невеликий мис. | ХІ – ХІІІ ст. |
15. | Староруське городище | Кам’янець-Подільський р-н, Ходоровецька с/р, с. Княгинин, на правому березі р. Жванчик, на високому скелястому мисі, урочище Городиське | ХІІ – ХІІІ ст. |
16. | Староруське городище | Кам’янець-Подільський р-н, Гринчуцька с/р, с. Гринчук, на лівому березі р. Дністер | ХІІ – ХІІІ ст. |
17. | Староруське городище | Кам’янець-Подільський р-н, Гуменецька с/р, с. Гуменці, на лівому березі р. Мукші в урочищі Бложкове дворище, Кармалюкова гора | ХІ – ХІІІ ст. |
18. | Трипільське поселення | Кам’янець-Подільський р-н, Жванецька с/р, с. Жванець, на захід від села біля р. Дністер. | IV – ІІІ ст. до н.е. |
19. | Поселення буго-дністровської культури | Кам’янець-Подільський р-н, Устівська с/р, с. Велика Слобідка, урочище Кар’єри | VІІІ - ІV тис. до н.е. |
19. Поселення буго-дністровської культури
Поселення епохи неоліта залишене племенами буго-дністровської культури – VІІІ-ІV тис. тис. до н.е. Поселення було виявлене при розробці кар’єра у 1926 р. Під час робіт було встановлено, що досліджена дільниця є лише частиною поселення, розташованого на схилі р. Мукша, частина його, мабуть, знесена по схилу. Роботи на поселенні були розвідково-рятівні. Місцезнаходження матеріалів робіт В.О. Гериновича невідомо.
Продовжити читання “19. Поселення буго-дністровської культури”
18. Трипільське поселення
Трипільське поселення відноситься до доби енеоліту і належало племенам трипільської культури. Поселення було значним центром гончарного виробництва в Середньому Подністрів’ї. На поселенні виявлено унікальний комплекс гончарних печей. Він вказує, що посуд виготовлявся не тільки для внутрішніх потреб, але й служив для обміну з іншими племенами. Це свідчить про зародки двох важливих елементів майбутнього класового суспільства – ремесла і торгівлі.
17. Староруське городище
Староруське городище, залишене в ХІ ст. слов’янським населенням, належало Галицько-Волинському князівству. Воно виконувало функції оборони південних земель Галицько-Волинського князівства від нападів степових племен печенігів і половців, а також інших феодальних володарів. Причина запустіння городища не з’ясована.
16. Староруське городище
Староруське городище належало слов’янському населенню і входило до складу Галицько-Волинського князівства. Городище являло собою торгівельний пункт Галицького Пониззя і було одним з міст-фортець Подністров’я, в яких знаходились князівські гарнізони, що боронили Південно-Західну Русь від нападів печенігів і половців. Причина запустіння городища не з’ясована.
15. Староруське городище
Городище належало давньоруському населенню і входило до складу Галицько-Волинського князівства.
14. Староруське городище
Городище було залишене давньоруським населенням і входило до складу Пониззя – землі Галицько-Волинського князівства. Городище, як і ряд інших фортець Середнього Подністров’я, захищало південно-західні кордони Русі від нападів степових кочівників-печенігів та половців. У таких фортецях знаходились князівські гарнізони. Причина запустіння городища не з’ясована.
13. Городище
Городище виконувало функції форпоста для захисту Галицько-Волинських земель зі сходу. У 1888 р. на городищі проводив розкопки Ю. Сіцінський.
12. Поселення і кургани доскіфського часу
Поселення і кургани залишені передскіфськими племенами, які населяли лісостепну зону в VІІІ- початку VІІ ст.ст. до н.е. Поселення та могильник синхронні. Могильник складається з 8-ми курганів, заповнений у малий строк. Прослідковано, що підзахоронення робили після того, як покійник зотлівав – у грунті немає просадок. Мабуть, кожна могила – родовий склеп, який належав одній сім’ї, а могильник належав родовому поселенню, розміщеному поблизу.
Продовжити читання “12. Поселення і кургани доскіфського часу”
11. Ранньопалеолітичне місцезнаходження крем’яних виробів
Ашельські крем’яні вироби були знайдені археологами Борисковським П.І. в 1953 р. та Чернишем О.П. – в 1965 р. Матеріали досліджень зберігаються в інституті археології АН УРСР.
Продовжити читання “11. Ранньопалеолітичне місцезнаходження крем’яних виробів”