Стан джерельних вод НПП “Подільські товтри”

 

На території національного природного парку “Подільські товтри” є багато різноманітних водних об’єктів, які представляють поверхневі і підгрунтові води. В НПП ” Подільські Товтри ” проводиться хімічний та біологічний моніторинг джерел і річок як в межах населених пунктів, так і в різних функціональних зонах.

Моніторинг джерельних вод систематично проводиться в м. Кам’янці-Подільському та в місцях масового відпочинку на території національного парку, оскільки вони використовуються відпочиваючими для пиття, приготування їжі та в санітарно-гігієнічних цілях.

Проблема збереження природних вод розглядається в двох аспектах: з одного боку дуже важливо зберегти її запаси, з iншого, попередити її забруднення.

Забруднення природних вод веде до змiни їх фiзичних властивостей. Порушення прозоростi, поява неприємних запахiв i присмакiв, iншi явища свiдчать про змiни органолептичних властивостей води.

При забрудненнi води скорочується кiлькiсть розчиненого кисню, тому що вiн витрачається на окислення поступаючих в водойму органiчних речовин; в нiй з’являються новi мiкроорганiзми, в тому числi i хвороботворнi.

Забруднюючi домiшки, що поступають у воду, подiляються на мiнеральнi, органiчнi, бiологiчнi. Мiнеральнi забруднення – це пiсок, глина, зола i шлаки, розчини i емульсiї солей, кислот, лугiв i мiнеральних масел, iншi неорганiчнi сполуки. Органiчнi забруднення включають рiзноманiтнi речовини рослинного i тваринного походження (залишки рослин, живих тканин, клейових речовин).

Сюди вiдносяться смоли, феноли, барвники, спирти, альдегiди, пестициди, синтетичнi поверхнево-активнi речовини. Бiологiчнi забруднення – хвороботворнi бактерiїi вiруси, збудники iнфекцiй.

При мiсцевому водопостачанні, коли населення забирає воду з вiдкритих або пiдземних джерел, виникає можливiсть для поширення водних кишечних iнфекцiй. Через забруднену воду можна захворiти на малярiю, флюороз, зоб, а також лептоспiроз (водяна лихоманка, iнфекцiйна жовтуха) i туляремiю. Для розпiзнання водних епiдемiй потрiбно знати характернi особливостi їх виникнення, протiкання i згасання. Перед вживанням джерельної води її необхiдно пiддавати тепловiй обробцi.

Питна вода повинна бути безпечна в епiдемiчному вiдношеннi, нешкiдлива по хiмiчному складу i мати сприятливi органолептичнi властивостi. Гiгiєнiчнi вимоги, яким повинна вiдповiдати питна вода, слiдуючi: вона повинна мати добрий смак, бути без запаху, мати певну температуру, володiти освiжаючими властивостями, що залежать вiд температури i присутностi деяких газiв, бути прозорою i безбарвною, мати певний, порiвняно постiйний хiмiчний склад i не мiстити отруйних речовин, яєць гельмiнтiв i патогенних мiкроорганiзмiв.

Клiматично-ландшафтні умови м. Кам’янця-Подільського сприяють оздоровленню людей. Розвiданi джерела мiнеральних вод (типу “Нафтуся”, “Миргородська”, “Мiнська” та iн.) придатних для лiкування опорно-рухового апарату, периферiйної нервової системи, травної та секреторних систем. Дебiт цих джерел складає в середньому 60 куб.м на добу кожного (для порiвняння: Трускавецькi – 12 куб.м на добу). Подiльська вода навiть сильнiша, активнiша вiд трускавецької “Нафтусi”. Її органолептичнi властивостi: води прозорi, безбарвнi, прiснi. Температура цих вод знаходиться в дiапазонi 7,9 – 14 градусiв С.

Кислотно-основнi властивостi ближчi до нейтральних, iнодi слаболужнi, рН 6,8-9,1. Мiнералiзацiя подiльських вод коливається в межах 0,6-1,1 г/л. Анiонний склад в бiльшостi вод гiдрокарбонатний, рiдше хлоридно або сульфатно-гiдрокарбонатний. Вмiст катiонiв звичайно складний – присутнi iони натрiю, кальцiю, магнiю. Значне число мiкроелементiв (перехiднi метали, йод, бром, залiзо, бор, кремнiй, фтор, радiй). У газовому складi переважає дiоксид вуглецю, сiрководень i кисень. Органiчнi речовини – карбоновi кислоти i феноли, спирторозчиннi речовини- гумiновi й фульвокислоти. Якiсно i кiлькiсно органiчний склад слабомiнералiзованих вод характеризується широким дiапазоном показникiв. Значення валового органiчного вуглецю, показника, що дає вiдносно точнi й надiйнi данi про загальний вмiст органiчних речовин в водах, знаходиться в дiапазонi 6,0-60,0 мг/л.

Мiкрофлора слабомiнералiзованих вод досить рiзноманiтна. До характерних для цих вод вiдносять слiдуючi фiзiологiчнi групи мікрофлори: амiлолiтичнi, маслянокислi, жиророзкладаючi, метаноутворюючi, денiтрифiкуючi, азотфiксуючi. Загальна кiлькiсть мiкроорганiзмiв в слабомiнералiзованих водах коливається пiд впливом природних екологiчних факторiв i об’єму водоспоживання в межах 1,2х10 – 2,3х10 клiтин в 1 мл води.

Працівниками лабораторiї екологiчного монiторингу проведено обстеження джерел питної води на територiї м.Кам’янець-Подiльського: – вул.Пiвнiчна (район харчового коледжу); мiкрорайон Жовтневий (стiнки); Руськi фiльварки (лiсопарк); Мар’їнiвська криниця; під ” орлом” (район банку); вул. Пушкiнська ( нижче будинку культури). Найбiльш мiнералiзована вода в джерелi на Руських фiльварках (лiсопарк). Найм’ягша вода в джерелi по вул.Пiвнiчнiй. рН (концентрацiя водневих iонiв у водi) коливається в межах 6,5-7,5 при допустимiй нормi 6,0-9,0. рН джерельної води пiд “орлом”- 6,8, а води з вул.Пiвнiчної – 7,25.

Жорсткiсть (присутнiсть iонiв кальцiю та магнiю) джерельних вод коливається з 7,8 до 14 мг екв/л при нормi 7,0 мг екв/л. Жорстка вода на Руських фiльварках i в Мар’їнiвському джерелi. Найменша жорсткiсть джерельної води на Мiкрорайонi i вул.Пiвнiчнiй. Сульфатний та хлоридний склад не перевищує норм для питної води. Норма вмiсту хлоридiв для питної води – 350 мг/л, сульфатiв – 500мг/л. А в джерельнiй водi з 6-ти обслiдуваних джерел вмiст коливається: – по хлоридах – вiд 33,6 до 81,6 мг/л; – по сульфатах- вiд 27,6 до 54,2 мг/л.

Джерельнi води м.Кам’янця-Подiльського придатнi до вживання споживачами за умови дотримання ними гiгiєнiчних вимог використання кожного природного джерела.

Кучинська О.П. , Чайка Н.А.
Національний природний парк “Подільські Товтри”