Будзей О., Любінська Л.
“Подолянин” від 27 червня 2003 року
А взуття може рости?
Так. Адже колись, гуляючи на лiсовiй галявинi, богиня краси та любовi Афродiта, захопившись шовковою травою та срiблястою росою, скинула свої черевички i побiгла босонiж. Забутi черевички з часом проросли та перетворилися на дивовижнi квiти. Випуклi жовтi носочки вкрилися червоно-брунатними цятками i утворили схожу на човник випуклу губу квiтки, а шовковi шнурiвки стали брунатними бiчними пелюстками.
У народi ця квiтка має багато назв: зозулинi черевички, капчики, зузулiни башмачки, зязюльки, терлич i, навiть, адамова голова чи адамова трава. Є у неї й серйозна наукова назва, i перекладається вона з латинської мови як нога Кiпрiди (Кiпрiда – одне з грецьких iмен богинi Афродiти, за римською мiфологiєю – Венери).
Кожна квiточка цвiте до двох мiсяцiв. Запилюють її бджоли та мухи, яких приваблює чудовий запах та барвистий колiр рослинки. Проте нектару вона немає, а серединка жовтої губи вкрита волосками, якi видiляють липку маслянисту речовину. Потрапивши туди, бджоли починають шукати вихiд. Але пиляк звужує прохiд, i бджола виповзає з квiтки з подушечкою липкого пилку на грудях. Слабшi комахи iнодi назавжди приклеюються до пилякiв, загороджуючи собою вихiд.
Венеринi черевички виростають заввишки 25-50 сантиметрiв. Кожна квiточка утворює коробочки, в яких є кiлька мiльйонiв насiнин. Та вони дуже погано виживають, i квiтувати рослинка починає через 15-18 рокiв. Науковцi багато працюють, щоб цих квiточок було якнайбiльше у природi та намагаються виростити їх на клумбах. Але це не так просто, бо венеринi (зозулинi) черевички є однiєю з найгарнiших пiвнiчних орхiдей. I потрiбно, щоб у ґрунтi були особливi мiкроскопiчнi гриби, якi допомагають їм, як i всiм орхiдеям, розвиватися i рости.
У наших краях рослинку можна побвчити в Кам’янець-Подiльському та Городоцькому районах лише в кiлькох мiсцях. Вона полюбляє рости на галявинах дубово-грабових та букових лiсiв купками. А в кожнiй з них рослинок зовсiм мало. Ростуть черевички i в iнших мiсцях України (Закарпаття, Прикарпаття, Волинь, Крим), але там їх зовсiм мало – десь не десь.
Нинi квiточку охороняє вся Європа. Швейцарцi ще 1878 року оголосили її недоторканним видом i заборонили збирати. У нас рослинку теж занесли до Червоної книги. Щасливими є тi, хто натрапить у лiсi на черевички богинi Венери, а помилувавшись ними, залишить квiточки для зору iнших.
На цьому все, до зустрiчi з iншими дивинками лiсових галявинок.