Городище – це укріплення, яке було споруджене древньоруським населенням на початку ХІ ст. Воно входило до складу Галицько-Волинського князівства і виконувало функції військової фортеці. Причина запустіння городища не з’ясована. Пам’ятка виявлена і вперше обстежена подільським археологом Ю. Сіцінським у 1898 році. Звіти, підйомний матеріал зберігаються в Інституті Археології АН УРСР.
Майданчик городища в плані круглий, діаметр – 60 м. З північної сторони воно захищене великим валом, висота якого 3 м. Вал своїми кінцями впирається у скелясті й недоступні обриви гори. Ці урвища роблять недоступним городище з усіх сторін. Площа городища 7850 кв. м. Поверхня майданчика досить рівна, з невеликим пониженням на південь. Культурний шар залягає на глибині 0,30 – 0,70 м. Тут знайдено кераміку ХІІ-ХІІІ ст., фрагменти скляних браслетів і металевих виробів.
Згідно розпорядження Виконкому Хмельницької обласної Ради від 5.05.1974 року №143 установлено границю охоронної зони в радіусі 50 м. Вона являє собою площадку, обмежену з усіх сторін валом. В охоронну зону входять лісонасадження.