17. Староруське городище

Староруське городище, залишене в ХІ ст. слов’янським населенням, належало Галицько-Волинському князівству. Воно виконувало функції оборони південних земель Галицько-Волинського князівства від нападів степових племен печенігів і половців, а також інших феодальних володарів. Причина запустіння городища не з’ясована.

Виявлене і розвідково обстежене дослідником Поділля Ю. Сіцінським. Городище знаходиться на підвищенні висотою 13,5 м. Майданчик городища має овальну форму. Довжина майданчика городища 50 м, ширина – 35 м. Городище оточене валом і ровом. Висота валу 0,5 м, глибина рову – 0,7 м. Культурний шар городища досягає 20 – 50 см. Під час розвідкового обстеження городища виявлено фрагменти кераміки, кістки тварин.

Згідно розпорядження Виконкому Хмельницької обласної Ради від 5.05.1974 року №143 установлено границю охоронної зони в радіусі 50 м. Вона являє собою площадку, обмежену з усіх сторін ровом і валом.