Аналіз рекреаційного потенціалу території Національного природного парку “Подільські Товтри”

Ю.М. Боєв,
заступник директора з рекреації НПП”Подільські Товтри”

Природні цінності України є часткою природних багатств Європи та світу.

З метою збереження, відтворення i раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, які мають високе природоохоронне, естетичне, наукове, рекреаційне та оздоровче значення Указом Президента України №476/96 від 27.06.96 р. створено Національний природний парк “Подільські Товтри”.

Товтри – це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах Парку досягає 409 метрів над рівнем моря. Над оточуючою рівниною ця гряда піднімається на 60-65 м. Це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії. Ці рифи утворювались протягом середнього i верхнього міоцену. Товтри почали формуватись там, де були скупчення моховаток, верметусiв, устриць, на яких потім з лiтотамнiй будувались узбережні рифи.

Парк розміщений на території трьох адміністративних районів Хмельницької області: Кам’янець-Подiльського, Чемеровецького i Городоцького, що становить 261316 га (12,5% території Хмельницької обл.). На території Парку є як унікальні рукотворні об’єкти, так і неповторні природні комплекси, які створили виняткові умови для розвитку не лише оздоровчого, але й екологічного і пізнавального туризму. На території парку знаходяться під охороною 130 об’єктів природо-заповідного фонду, серед яких парки і садиби різного ступеня збереження та культурно-історичної цінності. У Кам’янець-Подільському ботанічному саду росте 2977 видів, форм і сортів рослин з різних кліматичних зон, в тому числі дерев і кущів 521 вид, з деревно-чагарникової та трав’янистої флори – 395 видів плодових рослин, 620 видів тропічних, 111 видів корисних трав’янистих рослин місцевої та дикоростучої флори.

Не менш своєрідними є цінності, створені людиною. Саме в межах Парку поєдналися неповторні природні багатства та рукотворна “перлина” – Національний історико-архітектурний заповідник “Кам’янець”. Всього на території Парку знаходиться більше 300 історико-архітектурних пам’яток, більше 300 пам’яток культурно-історичних, мистецтва, археології, більше 15 стаціонарних рекреаційних установ (санаторії, профілакторії, турбази, будинки відпочинку, оздоровчі табори та інше). Останні для лікування використовують мінеральні води типу “Нафтуся”, “Миргородська” та інші. Загальний дебет таких джерел складає в середньому 60 куб. м. за добу.

Багатство i рiзноманiтнiсть природних ресурсів та рекреаційні можливості Парку можуть бути основою для створення розвинутої мережі міжнародного туризму, мисливства та рибальства з використанням організованих зон відпочинку та оздоровлення. У зв’язку з тим, що мікроклімат Кам’янецького Придністров’я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра i його притоками, тут створилися особливі умови для збереження рідкісних i реліктових рослин, серед яких більшість лікарських. Ведеться виробництво екологічно чистих продуктів харчування. Згідно з даними науково-дослідних та контролюючих закладів, територія Пiвденно-Західного Поділля не потрапила в слідові зони суцільного зараження радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Закону України від 21.09.2000 р. №1989-III Національний природний парк “Подільські Товтри” входить до Подільського елементу Дністровського коридору Національної екологічної мережі України. Цим же Законом передбачено додаткове вилучення у постійне користування Парку ще 20 тис. га. земель.

Вважаючи на вищенаведене, спеціалістами інституту “ДІПРОМІСТО”, НДЕІ Мінекономіки України та НДЕІ соціально-економічних проблем розроблено техніко-економічне обґрунтування “Спеціального режиму інвестиційної діяльності на території національного природного парку “Подільські Товтри” та зони його впливу”. Відповідно з цим підготовлено проект закону, який зараз знаходиться в стадії погодження. Введення в дію спеціального режиму створить сприятливі умови для подальшого розвитку рекреаційної діяльності на території Парку.

Відповідно до статті 22 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” рекреаційна діяльність на території Національних природних парків організовується спеціальними підрозділами адмiнiстрацiї Парків, а також іншими підприємствами, установами та організаціями на підставі угод з адміністрацією Парку.

Постановою Верховної Ради України вiд 5.03.1998 р. №_188/98-ВР було затверджено “Основнi напрями державної полiтики України у галузi охорони довкiлля, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчної безпеки”. У статті 32 цього документу передбачено: розроблення та видання карти i кадастрiв усiх природних лiкувальних ресурсiв; здiйснення державної програми монiторингу якостi сучасного стану i використання природних лiкувальних ресурсiв; розроблення методики визначення граничних i оптимальних курортних i рекреацiйних навантажень на територiї з урахуванням перспектив розвитку курортно-рекреацiйного будiвництва.

Планування використання природних рекреаційних ресурсів проводиться з урахуванням показників рекреаційного навантаження, які визначаються відповідно до “Будівельних норм і правил ДБН 360-92*”. При цьому приймається до уваги багато факторів – види функціональних зон (у законодавстві передбачено заповідну зону, зону регульованої рекреації, зону стаціонарної рекреації, господарську зону), типи ландшафтів, типи лісів, ступінь дигресії (порушення) природного середовища, кількість жителів у населених пунктах, пішохідна доступність, доступність для громадського транспорту та інше.

Ліміти на використання природних рекреаційних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України на підставі розрахунків, які проводять спеціалісти Парку.

Для розрахунків проектів лімітів на використання природних ресурсів та проектів рекреаційної розбудови на території Парку потрібен аналіз рекреаційного потенціалу території з дослідженням особливостей природних та історико-культурних цінностей. Аналіз їх стану сприяє формуванню стратегії природокористування та управління рекреаційною діяльністю. Для цього потрібна якісна, постійно поновлювана база даних про наявні ресурси, створення якої розпочато у 1997 р.

База даних досить велика (тексти, карти, схеми, фотографії). На початку створення цієї бази з’ясувалось, що працювати з отриманими матеріалами достатньо незручно внаслідок цілої низки причин:

– при наявності документу в одному екземплярі виникають великі незручності, якщо цей документ одночасно потрібен декільком виконавцям;

– при зберіганні інформації в одному місці можливі незручності для виконавців внаслідок постійної міграції документів між підрозділами, яку потрібно постійно контролювати, а це – додаткові витрати часу. Крім того проблеми можуть бути у випадку відсутності виконавця, який опрацьовує документ, якщо цей документ терміново потрібен іншому виконавцю;

– швидкий знос документу внаслідок постійного користування ним (особливо це стосується графічних матеріалів);

– витрати часу на розшукування документу.

Для усунення вказаних недоліків було прийнято рішення про створення комп’ютерної версії бази даних про наявні ресурси. База даних була започаткована таким шляхом:

– всі наявні текстові документи були перетворені у текстові файли (рукописні – набирались у будь-якому текстовому редакторі, друковані – за допомогою сканера перетворювались у графічні файли, які, після проведення розпізнавання програмою ABBYY FineReader 5.0 Pro, також перетворювались у текстові файли). Для використання текстових файлів у локальній мережі всі вони були перетворені у формат HTML;

– графічні матеріали (карти, схеми, фотографії) сканувались за допомогою сканеру, потім оброблялись програмою Adobe Photoshop 5.0.

– використовуючи карту для службового користування масштабом 1:100000, за допомогою графічного векторного пакету CorelDraw 9 були створені шари з інформацією по певних темах (річки, кордон Парку, окремі товтри, товтрова гряда, джерела, межі районів, населені пункти, квартали, надані Парку у постійне користування, квартали ДЛФ, квартали КСП, природоохоронні зони і об’єкти, археологічні пам’ятки, історико-архітектурні пам’ятки, туристичні маршрути, риби, безхребетні, ссавці, плазуни, земноводні, птахи, рослини та інше).

Таким же шляхом створено схеми міста Кам’янець-Подільський з масштабом 1:5000, НІАЗ “Кам’янець” з масштабом 1:2000, Старої фортеці у місті Кам’янець-Подільський. Для швидкого пошуку необхідної інформації без використання графічного векторного пакету CorelDraw 9 на комп’ютерах з невеликим ОЗП всі ці схеми були перетворені у растровий вигляд, потім у програмі Adobe Photoshop 5.0 “розрізані” на невеличкі прямокутники. На ці прямокутники реалізовано перехід із загальної схеми шляхом активізації потрібної частини.

Таким чином, була створена база даних, зручна у користуванні. Кожен працівник Парку з будь-якого комп’ютера, підключеного до локальної мережі, може переглянути потрібні текстові і графічні матеріали. Час на пошук необхідних документів зменшився до мінімуму у зв’язку з тим, що всі текстові матеріали програмно пов’язані з графічною інформацією і навпаки. При потребі будь-яку інформацію (текстову, графічну) можливо роздрукувати на кольоровому принтері. Щоб мати гарантію збереження наявної інформації (випадкове знищення внаслідок некваліфікованих дій персоналу, збій обладнання, перебої енергопостачання), база даних від внесення будь-яких несанкціонованих змін захищена паролем, який знає тільки дві особи. Крім того, після внесення змін, робиться контрольна копія у вигляді архіву, який записується на іншому комп’ютері і на CD-RW.

У 2001 р. Державне науково-виробниче підприємство інженерної геодезії /УКРІНЖГЕОДЕЗІЯ/ провело з літака аерофотозйомку усієї території НПП “Подільські Товтри” (що становить 25% території усіх установ ПЗФ України та 86% території усіх установ ПЗФ Хмельницької області) і створило ортофотоплани. Найближчим часом планується виготовлення цифрових карт НПП”Подільські Товтри”. При наявності цифрових карт з’являється можливість створити у комп’ютері географічну інформаційну систему, або скорочено ГІС, що є базою даних, а точніше системою керування базами даних (СКБД), яка дозволяє працювати з просторово-розподіленою інформацією та вирішувати задачі, що пов’язані з просторовим аналізом. Інакше кажучи: ГІС – це система апаратно-програмних засобів та алгоритмічних процедур, що зроблена для цифрової підтримки, поповнення, маніпулювання, аналізу, математико-картографічного моделювання та образного відображення темпорально-географічно координованих даних. З використанням ГІС можливо: здійснювати ведення кадастру, інвентаризацію природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду Парку, вести екологічний моніторинг, вести облік наявних мінеральних ресурсів, вести облік наявних рекреаційно-туристичних ресурсів. При створенні ГІС у ньому буде використано наявну базу даних.

З метою популяризації НПП “Подільські Товтри” та використання наявної бази даних для проведення освітньо-виховної та наукової роботи було вирішено зробити доступною цю інформацію для користувачів мережі Internet:

– у зв’язку з неможливістю використовувати карти для службового користування, на базі цієї карти було створено новий шар “Схема” з тим же масштабом (пізніше у українській версії сайту ця схема була замінена на карту, яку видано у 2001 р. Київською військово-топографічною фабрикою);

– всі текстові файли перетворювались у HTML-формат для розміщення на web-сторінці Парку, а графічні файли перетворювались у формати GIF, JPG із зниженою якістю для економії місця і прискорення завантаження.

На цей час у сайті розміщено більше 160 мегабайт інформації, започатковано створення англомовної версії сайту. Планується одночасно з поповнення об’єму інформації сайту паралельно започаткувати також версії на російській та польській мовах, організувати швидкий пошук за ключовими словами.

Враховуючи корисність даних, які розміщено на сайті, відсутність комерційної спрямованості інформації, провайдери мережі Internet ТзОВ”Хмельницькінфоком” та ТзОВ”Релком-Поділля” люб’язно дозволили безкоштовно записувати на своїх серверах сайт Парку розміром до 350 мегабайт з можливістю щоквартально його поновлювати.

Згідно з показниками лічильника на наших сайтах в середньому буває 18 відвідувачів в день (близько 50% відвідувачів – з України, 20% з країн СНД, 30% відвідувачів з інших країн світу). Завдяки наявності цікавої та корисної інформації серед 232513 сайтів, які контролює лічильник, сайт Парку у рейтингу займає такі місця у відповідних категоріях: пішохідний туризм, спелеологія, краєзнавчі музеї, земельні фонди та їх використання – у першій десятці, вітчизняна історія – у другій десятці, музеї – у четвертій десятці.

Згідно нормативних документів НПП”Подільські Товтри” є неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. На жаль, НПП”Подільські Товтри” поки що не має права займатись усіма видами туристичної діяльності, тому пропонуємо всім, кого цікавить інформація про можливості нашої території – знайомтесь, використовуйте цю інформацію, але при цьому обов’язково робіть посилання на наш сайт! Будемо вдячні всім, хто захоче повідомити нам свої зауваження, пропозиції, поради, а ще більше будемо вдячні тим, хто зможе надати нам будь-яку допомогу! Чекаємо!

Сторінки 177-182 збірника
“Социально – экономические, экологические и гуманитарные проблемы развития туристического бизнеса”: Сб.науч.тр./ Донецкий ин-т турист. бизнеса; Редкол.: Конищева Н.И. (науч.ред.) и др. – Донецк, 2003. – 185 с.