Конкурс «Барви Дністра»-2013

Національний природний парк “Подільські Товтри” (Хмельницька область) прийняв активну участь в організації та проведенні регіонального туру басейнового конкурсу “Барви Дністра”, який щорічно проводить Львівське обласне управління водних ресурсів.

Цей конкурс спрямований на формування екологічної культури та екологічного світогляду у підростаючого покоління, він надзвичайно актуальний та потрібний для нас – мешканців басейну Дністра. В конкурсі приймали участь вихованці дитячого оздоровчого табору “Чайка”, учні Староушицької спеціалізованої школи екологічного спрямування, Гораївської ЗОШ, Кам’янець-Подільської спеціалізованої школи-інтернату Хмельницької обласної адміністрації. На конкурс надійшло 74 роботи в таких номінаціях: малюнок; вірш; фотографія; відеопрезентація, слайд-шоу. Кращі роботи відправлені в м. Львів для подальшої участі в конкурсі.

Пропонуємо декілька робіт, представлених на конкурс.

Презентація Недобельського Ореста:

Вечір над Дністром

Вечір сів лелекою над містом
На вершини кинув акварель
Я іду до тебе, милий Дністре,
Слухати активи твоїх хвиль.

Затремтіла зіронька – русалка
Й зникла під обривом кам’яним
Розплітає коси галичанка
Над широким плесом водяним

Глянь, мости, неначе акробати
Миють стіни губкою коліс.
А на тому боці Ксені хата
І чарівний, повний співу, ліс.

І на дні дзеркальним, крем’янистім
Місяць там розлягся і стоїть
Я тебе люблю, мій милий Дністре.
Ти вартуєш спогади століть.

Прокопчук Юлія
Хмельницька обл., Білогірський р-н, с. Йосипівка

Дністер

Цей мальовничий краєвид Дністра
Навіки закохав мене у себе.
Солодкий запах трав, літня пора,
І голубе, відбите в ньому небо.

Скелясті зриви мохом поросли
Обтесані Дністровськими руками.
Вершкові хмари в водах попливли
І в ніченьку змінилися зірками.

А скрізь великі, пишнії ліси
Що малювалися чарівним пензлем Бога
В житті не бачила такої я краси
Гаї, поля й між ними та дорога

Що весело в’ючись вела мене сюди
До раю, де в гармонії з душею
Творила вірші, пестила думки
І мріяла вродитися водою.

Щоб вільно, течією в синє море
Текти в великий та просторий світ
Не знала б сліз і не відчула горе,
Була б безсмертна, жила сотні літ.

Манила б всіх своєю синєвою
Мов скульптор я виточувала скель
Шепталась би із Лисою горою
Відображала небо, як пастель.

Віками б милувалася тобою,
Величний та просторий мій Дністер
Навіки залишилася з тобою
Та не завчить мені твоїх манер

Не перейняла спокій дня твого
І рівноваги й рівності твоєї
Минуле берегів твоїх зело,
Твій дух – спасіння для душі моєї.

Козлич Юлія
Хмельницька обл., м. Деражня