науковий співробітник НПП “Подільські Товтри”.
“Кам’янець-Подільський вісник”, 6.06.2003 р.
Товтрове пасмо є унікальним і єдиним з точки зору геоморфології, фауни і флори, кліматорегулюючим, гідрологічним та рекреаційним витвором природи на території Європи.
Кожна частка Товтрової гряди, або її відроги істотно впливають на еко логічну ситуацію довкілля. Захищаючи південну частину регіону від пів нічних вітрів, Товтри сприяють “теплому” Поділлю. Сприятливі кліматичні умови, оригінальний рельєф обумовлюють мозаїчність ландшафтів різних варіацій мікроклімату, що сприяє багатому видовому складу рос лин, серед яких значна кількість реліктових, ендемічних та субєндемічних видів.
Унікальність природи Товтрової гряди відзначається багатьма дослідниками різної доби. Виключний потяг дослідників до вивчення цього феномену природи пояснюється ще і його оригінальним, неординарним походженням. Живими свідками колишнього багатства регіону є фітоценози за участю бука лісового та дуба скельного, які тут мають східну межу ареалу.
За своїм багатством і розмаїттям флора Товтрової гряди займає третє місце в Україні після Криму та Карпат (за даними інвентаризації флори на території парку зростає 1300 видів вищих судинних рослин, з яких 150 видів належать до рідкісних та зникаючих і занесені до Червоної книги України). Як не дивно, та ботаніки ще й досі виділяють і описують тут нові, досі невідомі види.
Проведені нами флористичні та геоботанічні дослідження стали науковою основою раціонального використання й охорони рослинного покриву в контексті сталого розвитку. Саме матеріали цих досліджень згодом послужили основою створення заповідної мережі окремих територій, серцевиною яких стала Товтрова гряда. За результатами інвентаризації на території парку відмічені 310 видів наземних і водних тварин, з яких 60 є червонокнижними.
Товтровий кряж має неоціниме значення для розкриття історії регіону, його генезису в минулому та прогнозуванню на майбутнє, про що засвідчують міжнародні геологічні симпозіуми 70-80-х років.
З подільськими Товтрами генетично зв’язані й інші Товтри України: Прут-Дністровські, Мурафські, Південно-Подільські. Дуже прикро, що цей унікальний феномен природи став основним полігоном гірничодобувної промисловості вже понад 60 років. В районі Товтрової гряди експлуатується понад 50 родовищ. З організацією НПП “Подільські Товтри” концепція сталого розвитку має відіграти вирішальне значення щодо захисту та збереження окремих ділянок цього феномену Природи.
Найбільш руйнівних масштабів Товтровій гряді завдають Нігинське та Закупнянське цукрокар’єроуправління асоціації “Укрцукрокамінь”, ВАТ “Подільським цемент”, низка будівельних та дорожних організацій. Виходячи зі Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного розмаїття, ухваленої 1995 року в Софії, організований національний природний парк (НПП) “Подільські Товтри” має відіграти важливу роль в охороні природного спадку держави. Нині цьому поліфункціональному науково-природоохоронному та рекреаційно-господарському формуванню виповнюється сім років з часу надання статусу природного парку (27 червня 1996 року). Наразі зусилля колективу парку налаштовані на реалізацію низки організаційно господарських та природоохоронних заходів. Поряд із зоною заповідного режиму в парку передбачаються рекреаційна, екскурсійно-рекреаційна (регульованого заповідного режиму), де здійснюється екологічно безпечна господарська діяльність, розвивається інфраструктура для туризму і рекреації та зона традиційного господарювання.
Всередині кожної зони потрібні нагальні узгоджувальні та функціональні дії, вжиття радикальних заходів щодо видобутку сировинних ресурсів Товтрової гряди, регламентування антропогенного навантаження, щоб не допустити порушень самої структури та функціонування Товтр. Проте на шляху цьому є серйозні перепони.
Насамперед необхідно переломити стереотип психології господарників і керівників та переконувати їх, що організація парку направлена на покращення екологічної ситуації довкілля і дасть можливість зберегти від остаточного руйнування Товтрову гряду і притаманні їй природні комплекси. Метою парку є не лише природоохоронне та економічне покращення ситуації, але й не менш важливе соціально-економічне призначення. Адже його площа складає майже 20% території Хмельниччини – включає повністю два адміністративні райони (Кам’янець-Подільський і Чемеровецький) та частково Городоцький район. Отож дуже важливими є проблеми не лише охорони, але і раціонального використання його природних ресурсів, взаємовідносин з населенням, громадами та владними структурами регіону й області. На території парку розміщено 206 населених пунктів, у яких проживає 246,2 тис. жителів. До того ж Чемеровецький район та південно-західна частина Городоцького району за земельними ресурсами не мають собі рівних в області.
Відповідно до Закону “Про природно-заповідний фонд України” та Положення “Про національні природні парки” структура територій парку “Подільські Товтри” побудована таким чином, що дозволяє зберегти унікальний ландшафт Товтр та забезпечити традиційне господарювання місцевого населення з позицій “Концепції сталого розвитку”.
Сталий розвиток нині є програмою дій для всіх урядів, оскільки призваний забезпечити високу якість довкілля і здорову економіку всіх народів світу та задоволення життєвих потреб без загрози спроможності майбутніх поколінь задовольнити власні потреби.
Виходячи з концепції економічного сталого розвитку, на етапі становлення національного природного парку “Подільські Товтри” пріоритетними напрямками його роботи є збереження єдиного в Європі ландшафту Товтр з їх унікальною флорою, фауною, джерелами мінеральних вод (Збручанське, Ново-Збручанське, Зайчиківське, Кам’янець-Подільське, родовище “Лісова пісня” тощо) та тих нині діючих свердловин, з яких добувають мінеральну воду типу всесвітньо відомої “Нафтусі”, і розробка наукових основ природокористування. Крізь територію парку протікає низка річок – приток Дністра, які сьогодні вимагають захисту від забруднення, замулювання і висихання.
Усвідомлюючи відповідальність перед державою та міжнародною спільнотою, в парку приділяється значна увага екологічній просвіті та екологічному вихованню широкого загалу населення.
Розташований в густонаселеному пункті, парк має стати своєрідним екопросвітним центром регіонального значення. У зв’язку із складною екологічною ситуацією в регіоні постає необхідність застосування у природокористуванні екологічного нормування антропогенних навантажень. Зрештою концепція екологічного сталого розвитку потребує визнання можливої експлуатації природних ресурсів і прогнозування такого природокористування, яка б гарантувала сталий соціально-економічний розвиток із збереженням якісного середовища довкілля для нормального проживання населення.
Таким чином, національний природний парк “Подільські Товтри” свою діяльність спрямовує в контексті стратегії екологічного сталого розвитку регіону Поділля за прикладом аналогічних науково-екологічних формувань світової спільноти.