Сади. Спільний проект завершено

Впродовж року в межах гранту «Впровадження системи екологічного використання та охорони довкілля в межах територіальної громади міста Кам’янця-Подільського на прикладі Смотрицького каньйону» (ініціатива мера Сімашкевича М.Є.) здійснювалися різноманітні заходи. Мета проекту: збереження унікальної геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Смотрицький каньйон»; очищення території Смотрицького каньйону від залишків хімічних складів, стихійних сміттєзвалищ, захаращеності, упорядкування зон відпочинку з облаштованими місцями зі смітничками, еколого-просвітницькі заходи.

В минулому і цьому році проведено моніторинг води, повітря, грунтів в межах Смотрицького каньйону. Хімічні, фізико-хімічні аналізи, радіоактивне забруднення та шумове навантаження вивчали завідувач науково-дослідним відділом НПП «Подільські Товтри» О.П. Кучинська та викладач кафедри географії та екології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Т.В. Душанова. Результати досліджень свідчать про відсутність хімічного забруднення грунту. Але в літній сезон є незначне перевищення забруднюючих речовин у воді, зокрема у р. Дібруха. У нормі і радіаційний фон. Дослідження забруднення території проводили члени НГО «Товариство Подільських природодослідників та природолюбів» під керівництвом Любінської Л.Г., які виявили стихійні сміттєзвалища, захаращеність. Стан зеленої зони оцінювали працівники Кам’янець-Подільського ботанічного саду Когут В.В. та ДП «Кам’янець-Подільське лісове господарство» Коваль Л.М. і виявили значну заселеність території самосівом. Група науковців НІАЗ «Кам’янець» ( ген. Директор Фенцур В.В., заввідділом Свінціцька Л.І., м.н.с. Нагнибіда Р.В., архітектор Бікєєва Г.В.) розробила проект «План ділянки садів де-Віте», а працівники КУ «Проектновиробниче бюро» ( Комаровська О., Пелих С.) зробили топо-геодезичну зйомку і визначили межі ділянки в натурі.

Потім розпочалися роботи по очистці Смотрицького каньйону від засмічення. Зокрема, проведена акція «Триста спартанців» ( керівник Желіховська В.), у якій взяли участь понад 400 волонтерів. Також окремі акції по очистці території садів Яна де Вітте проводили студенти К-ПНУ і ПДАТУ. В осінній період проведено очистку території від самосіву. Також вивезено значну частину сміття, будівельних матеріалів, проведено розрівнювання ділянки. Весною роботи відновилися. На ділянці знищувалися бур’яни, сухостый, завезено грунт. У цій роботі взяли участь працівники департаменту житлової політики, доріг та інфраструктури ( керівник Бабчинський О.В.) проведено висаджування декоративних дерев і кущів. Активну участь в організації впровадження проекту взяла головний спеціаліста з питань екології управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міста при Кам’янець-Подільській міськраді Татарінова Н., заступник міського голови Горшунов Г.І.

Для ознайомлення кам’янчан та гостей з природними цінностями Смотрицького каньйону видано буклет, в якому науковці Матвєєв М.Д , Любінська Л.Г., Кучинська О.П. описали рослинний і тваринний світ, надали інформацію про національний парк «Подільські Товтри». У буклеті багато світлин, які надали Рябий М.М, Боєв Ю.М. Виготовлено інформаційний знак 9 спонсорську допомогу надано ПП Яровий Д.О), де є фотографії Смотрицького каньйону і відомості про об’єкт. А для вирішення проблеми засмічення також придбано три контейнери для роздільного збору сміття, роздано інформаційні матеріали, проведено бесіди.

Також в рамках проекту проводилися еколого-освітні заходи. Проблеми Смотрицького каньйону, його природні цінності обговорювалися на студентських і учнівських конференціях, розповідалися під час екскурсій в ботанічному саду, НПП «Подільські Товтри», на заняттях і при проведенні тижня природничого факультету в К-ПНУ, при здійсненні заходів до Дня Довкілля, Маршу парків та Всесвітнього Дня Землі.

Але екологічний стан нашого міста і, зокрема, Смотрицького каньйону, залежить від кожного з нас, нашого ставлення до природи і до її користувачів. А відродження садів Яна де Вітте можливе лише при подальшому впровадження проекту завдяки волонтерам, благодійникам та діяльності владних структур.