Смотрицький каньйон

У позаминулому випуску “Природи Поділля” мова йшла про нові геологічні заповідники області. Сьогодні ми продовжуємо розповідь.

Каньйон річки Смотрич у Кам’янці-Подільському та його околицях є розрізом верхнє-силурійських відкладів. Дослідженнями вчених за останні сто років встановлено, що за геоморфологічними особливостями, багатством та різноманітністю органічних решток він належить до першої категорії геологічних розрізів СРСР.

Наскільки багатий палеофауною згаданий відрізок каньйону, можна судити хоча б з того, що в одному місці (біля міського мосту), на скелях і відслоненнях, відомий геолог P.P. Вержиківський ще у 1926 році зібрав 111 видів викопної фауни (здебільшого молюсків), які він описав у книзі “Геологічний путівник по Західному Поділлю”. Тут зустрічаються брахіоподи, ругози; скалекодонти, конодонти, мшанки, корали, морські лілії та інші представники викопної фауни і флори. Древнє тепле Силурійське море, яке вкривало місцевість 440 мільйонів років тому, сприяло розвиткові органічного життя, залишивши по собі цю чудову пам’ятку природи”.

Каньйон має не тільки стратиграфічне, палеонтологічне значення. В окремих місцях від вивітрювання гірських порід утворилися геоморфологічні об’єкти – останці та утвори. Це, зокрема, карстовий міст, або так звана Райська брама (біля житлового масиву Жовтневий), останці “Голова римського воїна” біля (турбази “Подолянка”) та “Сова” (поблизу села Цибулівки).

Каньйон має важливе значення у флористичному відношенні. Тут на крутосхилах ще збереглося чимало видів надзвичайно рідкісних рослин, занесених до Червоної книги. Найціннішою з них є третинний релікт, наш місцевий ендем шиверекія подільська, яка на Хмельниччині росте у двох місцях, а в республіці – у десяти. Зустрічаємо тут півники угорські та ковилу волосисту. Серед інших рідкісних рослин – наперстянку великоквіткову, молочай волинський, астрагал монпелійський, айстру степову, жовтець іллірійський, зміївки болгарську та пізню, молодило руське, сейслерію Гейфлера, цибулю подільську та гірську, ясинець білий, вишню степову, юринею вапнякову, зіновать подільську, Ліндемана та Блоцького, сон широколистий та чорніючий, горицвіт весняний, цмин пісковий та інші.
Та згаданий відрізок каньйону річки Смотрич довжиною дев’ять кілометрів і площею 80 квадратних кілометрів, який простягається від околиць нового житлового масиву Жовтневий на півночі до села Зубрівка на півдні, піддається все більшому пошкодженню, руйнуванню і навіть знищенню. Так, в районі заводів асфальтобетонного, цегельного і стінових матеріалів, в каньйон та на узбережжя скидаються відходи виробництва, сюди стікають неочищені води, у кількох місцях – звалища смоли та битої цегли. В районі Польських і Руських фільварок та Старого міста зі скель вниз висипають сміття та різні покидьки, окремі ділянки поросли бур’янами, зовсім засипані землею.

Ще гірша картина біля села Цибулівки, де десять років тому було відкрито кар’єр по добуванню будівельного каменю. Тут скелі правого берега річки Смотрич на півкілометровому відрізку повністю знесені. Зараз закинутий кар’єр не рекультивовано. На розробках каменю знищене основне місце, де зростала шиверекія подільська.

Не так давно лівий берег Смотрича в районі цукрозаводу, між селами Цибулівка та Зубрівка відзначався різнотрав’ям рідкісної степової та скельної рослинності. Тут приємно було відпочити. А нині площу зайнято приватними гаражами. Всю рослинність знищено, затоптано, залито пальним та мастилом. Крім цього, крутосхили уподовж сіл Кубачівка – Цибулівка – Зубрівка на обох берегах річки місцеві жителі, а також виробничі підприємства засипають побутовими відходами та сміттям. У двох місцях на лівому березі Смотрича зі скель у річку скидають погано очищені теплі води цукрового заводу, молокозаводу та м’ясокомбінату. Вони забруднюють не тільки водойму, а й скелі каньйону.

Нині унікальна геологічна та флористична пам’ятка природи взята під охорону держави, стала заповідним об’єктом обласного значення. Порушено клопотання про оголошення її пам’яткою природи республіканського масштабу. Міська Рада народних депутатів повинна вжити відповідних заходів, аби зберегти Смотрицький каньйон – цінний науковий заповідник.

М. ЗАДОРОЖНИЙ,
дійсний член Географічного товариства УРСР.
Радянське Поділля. – Хмельницький, 1983. – 18 січня