Поселення і кургани залишені передскіфськими племенами, які населяли лісостепну зону в VІІІ- початку VІІ ст.ст. до н.е. Поселення та могильник синхронні. Могильник складається з 8-ми курганів, заповнений у малий строк. Прослідковано, що підзахоронення робили після того, як покійник зотлівав – у грунті немає просадок. Мабуть, кожна могила – родовий склеп, який належав одній сім’ї, а могильник належав родовому поселенню, розміщеному поблизу.
Могильник був знайдений у 1945 р. при роботі Середньодністровської експедиції інституту археології АН УРСР, розкопаний повністю за сезони 1947, 1949, 1950, 1951 р.р. Поселення було обстежене в 1947 і 1950 р.р., в 1951 р. на ньому були проведені розкопки. Знахідки, щоденник, звіт, графічні матеріали знаходяться в фондах і архіві інституту археології АН УРСР.
Поселення розташоване на схилі від плато до урочища Дунайок, на площі 8 га. Могильник з восьми насипів розташований в урочищі Плити, 1 км західніше села. Висота курганів – до 1 м. У конструкціях курганів є кам’яні викладки, причому частина захоронених була розташована на викладках. Вскрито 19 захоронень – основних та випускних, частина їх з інвентарем. Є одиночні захоронення та групові, кілька захоронень зроблено по обряду кремації. Знахідки з могильника: круглодонні глиняні черпаки з високою ручкою, бронзова ігла, бронзовий браслет, сокира з висвердленим отвором. Уламки сосудів баночної форми з вінчиком та проколами по вінчику, біконічні пряслиця. При обстежені поселення знайдені сліди житлових та господарських споруд. На основі знахідок поселення та могильник датуються кінцем VІІ ст.ст. до н.е.
Згідно розпорядження Виконкому Хмельницької обласної Ради від 5.05.1974 року №143 установлено границю охоронної зони в радіусі 50 м. Зі сходу поселення обмежене р. Дністер, з півдня – краєм урочища Дунайок.