Квітка сонця

Будзей О., Любінська Л.
“Подолянин” від 1 травня 2003 року.

Яка квітка не цвіте, а горить?

Справді, в царстві Флори є квіточка, яку в народі так і називають горитьцвіт або горицвіт, а ще пожарною квіткою, купавником, сосонкою. Порадіти її появі, помилуватися золотистим сяйвом можна у сонячні травневі дні на травянистих пагорбах навколо нашого міста та Подільських Товтр.

Рослинка відома і під назвою адоніс весняний. Одна із легенд розповідає про кохання вродливого юнака Адоніса та римської богині весни і садів Венери (у греків – це Афродіта, богиня кохання і краси). Ревнивий бог полів, врожаю і війни Марс (у греків Арес, чоловік Афродіти) наслав на Адоніса розлютованого вепра (за іншими переказами в лютого вепра перетворився сам Марс). Адоніс радів майбутній здобичі, не підозрюючи, що це його останнє полювання. Ось він уже приготувався списом проколоти розлюченого звіра, але не встиг: кабан метнувся до нього і смертельно ранив юного мисливця величезними іклами. Помер Адоніс від великої рани. Венера дуже сумувала, втративши коханого. Вражені горем Венери, боги вирішили щорічно відпускати Адоніса з царства мертвих тіней на землю до сонця. Тоді вся природа оживає, а на узліссі розпускається золотисто-жовта квіточка, названа його іменем.

За іншою легендою квіточку названо на честь фінікійського і асірійського бога Сонця – Адона, який щорічно вмирав восени і воскресав навесні.

Квітка адонісу народилася з великої любові. Можливо, тому вона лікує хворе серце. Цілющою є тільки наземна частинка. Варто пам’ятати, що рослинка разом з тим і отруйна, і застосовувати ліки треба лише за призначенням лікарів.

Квіточка горицвіту живе довго – може прожити і до 100 років. Рано навесні з’являється коротенький паросток, на вершечку якого – велика жовта квіточка, яка нагадує зірку з багатьма променями. Вони розкриваються з появою сонця, а голівка квітки завжди повернута до нього. Потім збоку розвиваються ще декілька пагінців, і на їх вершечках розцвітають сонцесяйні квіточки. Так до середини літа рослинка перетворюється у невисокий (до 40 сантиметрів) пухнастий кущик. Листочки в неї особливо чарівні, ніжні, розсічені на тоненькі дольки. А пуп’яночки ніби лежать у ліловій чашечці, звідси ще одна назва – мохнатка. Рослинка, що квітує, надзвичайно гарна і здалеку приваблює увагу.

Розмножується горицвіт насінням. На грядках його необхідно висівати відразу після збору, бо при тривалому зберіганні насіння втрачає схожість. Сходи з’являються через 2,5-3,5 місяця після висівання. А вперше зацвітає горицвіт через 4-6 років, що перешкоджає швидкому розмноженню цієї цінної лікарської рослинки.

До того ж люди розорюють землю, випасають худобу там, де квіточки проростають, зривають красу. Тому горицвіт весняний, однин з найкрасивіших представників весняної флори, стає дедалі рідкіснішим… І на Кам’янеччині теж.

На цьому все, до зустрічі з іншими красотами наших просторів.