Географiчне розташування: с. Вільхівці, Чемеровецький район
Площа: 47 га
Цiннiсть: Ковила волосиста, горицвiт, зiновать подiльська
Положення про державний ботанічний заказник місцевого значення “Вiльховецький”
1. Загальні засади.
1.1 Державний ботанічний заказник місцевого значення “Вiльховецький”. Залiснена ділянка Товтрового кряжу природного походження вкрита грабово-дубовими деревами де проростають рідкісні види рослин занесених в Червону Книгу України: булатка великоквіткова, коручка морозникова, та інші. Знаходиться ботанічний заказник поблизу с. Вiльхiвцi Чемеровецького р-ну. Заповіданий рішенням ОВК №2 від 01.11.1996 р.
1.2 Загальна площа ботанічного заказника місцевого значення “Вiльховецький” становить 47.0 га. Користувач КСП iм. Калініна с. Вiльхiвцi Чемеровецького р-ну.
1.3 Ботанічний заказник місцевого значення “Вiльховецький” входить до складу природно-заповiдного фонду України, який охороняється як національне надбання, є складовою частиною системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.
1.4 Ліквідація, реорганізація, ботанічного заказника місцевого значення “Вiльховецький”, а також зміна границь, проводиться згідно чинного законодавства.
1.5 Поштова адреса землекористувача:
Хмельницька область, Чемеровецький район, с. Вiльхiвцi, КСП iм. Калініна.
2. Мета створення i завдання державного ботанічного заказника місцевого значення “Вiльховецький”.
2.1 Ботанічний заказник місцевого значення “Вiльховецький” входить до складу природно-заповiдного фонду України.
2.2 Головним завданням ботанічного заказника місцевого значення “Вiльховецький” є збереження та охорона цінних видів рослин, занесених до Червоної Книги України. Ст. 25 З.У. про ПЗФ України.
2.3 Ботанічний заказник місцевого значення “Вiльховецький”, може використовуватись в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних, рекреаційних цілях.
3. Режим території та охорона ботанічного заказника місцевого значення “Вiльховецький”.
3.1 На території заказника обмежується або забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям i завданням передбаченим положенням про заказник.
3.2 Господарська , наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям i завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
3.3 Власники або користувачі земельних ділянок природних об’єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму його охорони та збереження. СТ. 26 Закону України “Про природно-заповiдний фонд України”.
3.4 Проведення такої господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об’єкту та порушити екологічну рівновагу.
3.5 Будівництво споруд, що можуть вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафту i спричинити збитки заповідному об’єкту.
3.6 Геологорозвідувальні роботи, добування корисних копалин, порушення грунтового та рослинного покриву.
3.7 Будь-яке засмічення та забруднення території заказника.
3.8 Надання земельних ділянок під забудову.
3.9 Інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв’язків та ходу природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності заказника.
3.10 Порушення законодавства України “Про природно-заповідний фонд України” та закону “Про охорону навколишнього середовища” тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.
3.11 Розмір шкоди заподіяної заказникам, визначається на основі затверджених такс.
3.12 Всі види природокористування, що проводяться на території заказників здійснюються за дозволами держуправління екологічної безпеки в Хмельницькiй області в межах, затверджених у встановленому порядку.
Положення розроблене на основі Закону України “Про природно-заповідний фонд України”.
Погоджено:
Голова правління КСП iм. Калініна
Вільховецькі товтри – частина природного національного парку “Подільські товтри”, місцевий ботанічний заказник. Площа заказника – 47 га. Рік створення – 1997 р.
До складу заказника входять товтри: Розбита, Білозора, Шпиткова, Кучерова, Гаврисьова.
Вільховецькі товтри розташовані в північно-західній частині Чемеровецького району. Простягаються на північ від с. Вільхівці на відстані 3 км. Середня висота товтр – 300 м над рівнем моря. Найвища висота – 320 м – Білозора товтра.
З давніх – давен Вільховецькі товтри оповиті легендами.
Поряд з Шпитковою товтрою розміщена мальовнича долина – Ковалева. Колись у давнину тут поселились 10 сімей поляків. Серед них був і коваль. Посадили вони сад, у якому росли груші, яблуні, сливи, черешні, вишні. Збудували будинки. Коваль виготовляв все для господарства. З ранку до вечора чувся веселий передзвін молота у кузні. Та коли почалася Велика Вітчизняна війна, прийшли фашисти в наш край, хати у долині спалили за допомогу партизанам, а люди переселились у село Вільхівці.
Коли ранньої весни прийти на Білозору товтру, вона вражає нас своїми білими “озерцями”. Це сон-трава розпустила пелюстки і манить до себе п’янким ароматом. Саме ця рослина дала назву товтрі. З ранньої весни і до пізньої осені на цій товтрі квітує дуже багато медоносних трав. Давним-давно чоловік по імені Гаврило – по вуличному Гаврись вивозив на цю товтру вулики з бджолами. Звідси пішла і назва – Гаврисьова товтра.
Вільховецькі товтри – унікальна пам’ятка геологічного минулого, подібної якій немає у всій Європі.
Товтровий кряж утворився 15-20 млн. років тому, коли територію області покривало тепле Сарматське море. У мілководній його частині було багато молюсків і вапнякових водоростей. Недалеко від берега ці організми утворювали великі скупчення, рифи. Коли море відступило, його прибережні рифи залишилися у вигляді валу або кряжу, який тягнеться в тому напрямі, в якому йшла берегова частина моря.
Розбита товтра – місце, де можна побачити геологічне відслонення. Ось вапняк, весь із сплетиних у тісний клубок гілочок коралів, якихось чудернацьких на перший погляд трубочок, паростків, стебелець, а ось інший – мов спресована в компактному об’ємі колекція найрізноманітніших черепашок.
Вільховецькі товтри – один з небагатьох куточків рідного краю, де на відкритих сонцю, дощам і вітрам кам’янистих схилах збереглися відмираючі і рідкісні рослини, яких не зустріти більш ніде на Поділлі.
На наших товтрах проростають ендемічні рослини рокитник подільський, чебрець подільський, липучка напівоперезана, цибуля круглонога.
Король П.В., НПП “Подільські Товтри”