Трав’яниста бульбоцибулинна рослина 10–19 см заввишки, геофіт, весняний ефемероїд. Листків 2-3 штуки, вони лінійні з загорнутими краями. По центру кожного листка пролягає поздовжня срібляста смужка. Стебло дуже вкорочене, тому здається, що листки і квітки виходять безпосередньо з бульбоцибулини. Квітки зазвичай поодинокі, інколи зібрані по 2-3 штуки. Оцвітина проста, віночкоподібна. Пелюсток 6, вони фіолетові (зрідка – білі), причому пелюстки зовнішнього кола дещо темніші, ніж внутрішнього. На поверхні кожної пелюстки є дві плями темнішого відтінку. Початок цвітіння часто настає, коли ще на галявинах лежить сніг. Плід — тригнізда коробочка. Розмножується насінням, рідше бульбоцибулинами.
Є “квiткою мiсяця”, оскiльки чим бiльше мiсячних днiв, тим швидше шафран розвивається. Рослина – iндикатор родючостi ґрунту. Вид світлолюбний, морозостійкий. Населяє переважно лісові фітоценози, де трапляється на галявинах, узліссях. На Хмельницькому Поділлі проходить схiдна межа зростання шафрану. Потребує значної охорони. Шафран занесений до Червоної книги України (2021).
Народні назви: крокус, брандуша, курочка, маслянка, сиротень. Греки вважали його символом щастя, квiткою Аврори – мiфiчної богинi ранкової зорi.