Навчальна програма «Комашки-розумашки»

Навчальна програма «Комашки-розумашки» розроблена для дітей дошкільного і  шкільного віку.

Програма передбачає ознайомлення дітей з основними групами комах, здобуття елементарних навичок розрізнення основних груп комах за певними ознаками, подолання страху перед шестиногими.

Метою програми є:

-навчити дітей розрізняти основних представників комах за зовнішніми ознаками та розподіляти їх на групи;

-розширити знання про зовнішню будову і особливості життя комах;

-спонукати дітей до спостереження за комахами;

-розвивати позитивне психологічне ставлення до комах;

-ознайомити з методикою формування ентомологічних колекцій;

-виховувати екологічну свідомість та дбайливе ставлення до довкілля.

Навчальна програма «Комашки-розумашки» складається з трьох частин.

Перша частина – це екскурсія до моделі «Товтра Вербецька», під час якої діти знайомляться із червонокнижними видами рослин та комахами запилювачами, які відвідують дані види. Також знайомляться з поведінкою комах у природних умовах.

Друга частина – розмальовка комах. Під час малювання діти знайомляться із зовнішнім виглядом тварин і їх значенням у природі та житті людини.

Третя частина передбачає ознайомлення з ентомологічними колекціями та методиками і правилами їх формування.

Освітня програма розрахована на проведення з березня по листопад.

Розробник навчальної еколого-освітньої програми «Комашки-розумашки»: провідний фахівець з екологічної освіти Анастасія Ліщук.

Крутиголовка

Поширення на території НПП «Подільські Товтри»

Гніздовий перелітний вид. Узлісся, парки, сади, лісосмуги, населені пункти.

Крутиголовка (Junx torquilla) – дрібний птах родини дятлові. Отримав свою назву завдяки дуже рухливій шиї. Зовнішній вигляд більше нагадує горобця. Ранньовесняний птах, легко почути за характерним співом кі-кі-кі-кі-кі.  Дуже часто ходить по землі, живиться мурашками. На відміну від дятлів не довбе деревину, та не будує дупел. На зиму мігрує у теплі регіони. Єдиний дятел в Україні, що мігрує. Має хвилеподібний характер польоту. Селиться у лісах, парках, садах, не великих балках. Часто селиться в населених пунктах.

На території НПП «Подільські Товтри» звичайний перелітний вид, зустрічається на всій території парку.

Жовна чорна

Поширення на території НПП «Подільські Товтри»

Гніздовий рідкісний вид. Старовікові ліси.

Жовна чорна (Driocopus martius) – птах родини дятлових. Найбільший дятел, що зустрічається на території України.  Забарвлення чорне з яскравою червоною шапочкою, яка вкриває всю верхню частину голови. Пір’я птаха дуже жорстке, що допомагає йому утримувати опору для видовбування дупла, а також добування їжі. Також у жовни чорної дуже жорстка шкіра, яка захищає її від укусів мурах деревоточців. Птах живиться переважно мурахами. Птах має дуже довгий язик, який на кінці має 4-5 шипчиків, які і допомагають чіпляти мурах. Особливістю поведінки є значні утворення тирси під деревом, де жовна видовбувала дупло. Також характерними слідами життєдіяльності птаха є оголення стовбурів дерев від кори, коли птах добуває собі їжу. Поклики птаха чути на значній відстанні.

Охороняється Бернською конвенцією, Директивою ЄС про захист диких птахів, МСОП.

На території НПП «Подільські Товтри» рідкісний птах, зустріти можна лише в декількох місцях старих лісів.

Шафран Гейфеля (Крокус Гейфеля, Crocus heuffelianus Herb.)

Трав’яниста бульбоцибулинна рослина 10–19 см заввишки, геофіт, весняний ефемероїд. Листків 2-3 штуки, вони лінійні з загорнутими краями. По центру кожного листка пролягає поздовжня срібляста смужка. Стебло дуже вкорочене, тому здається, що листки і квітки виходять безпосередньо з бульбоцибулини. Квітки зазвичай поодинокі, інколи зібрані по 2-3 штуки. Оцвітина проста, віночкоподібна. Пелюсток 6, вони фіолетові (зрідка – білі), причому пелюстки зовнішнього кола дещо темніші, ніж внутрішнього. На поверхні кожної пелюстки є дві плями темнішого відтінку. Початок цвітіння часто настає, коли ще на галявинах лежить сніг. Плід — тригнізда коробочка. Розмножується насінням, рідше бульбоцибулинами.

Є “квiткою мiсяця”, оскiльки чим бiльше мiсячних днiв, тим швидше шафран розвивається. Рослина – iндикатор родючостi ґрунту. Вид світлолюбний, морозостійкий. Населяє переважно лісові фітоценози, де трапляється на галявинах, узліссях. На Хмельницькому Поділлі проходить схiдна межа зростання шафрану. Потребує значної охорони. Шафран занесений до Червоної книги України (2021).

Народні назви: крокус, брандуша, курочка, маслянка, сиротень. Греки вважали його символом щастя, квiткою Аврори – мiфiчної богинi ранкової зорi.

Цибуля ведмежа (Allium ursinum L.)

Трав’яниста цибулинна рослина 15–40 см заввишки з квітами, зібраними в зонтики. Листків 2, рідко 1 або 3, вони прикореневі. Довгасто-ланцетна пластинка листка, поступово звужується в черешок. Квітки правильні, оцвітина проста. Плід — коробочка. Перед дозріванням насіння стебло виростає в довжину і потім падає на землю. Насінини, що випали з плодів, розносять мурахи. Холодостійка, тіньолюбна рослина, зростає в листяних і мішаних лісах.

Занесена до Червоної книги України. Рослини зникають внаслідок надмірного вирубування дерев. Листки цибулі масово збирають для приготування салатів. Викопують також для пересадки на присадибних ділянках.

Назва походить від латинського слова “галліум” – дуже запашний. Адже вся рослина має часниковий запах. “Алліум” – назва часнику в древніх римлян. Інші народні назви: черемша, левурда, леверда, часник дикий.

Фіа́лка трико́лірна (Viola tricolor L.)

Однорічні або дворічні рослини 10-45 см заввишки. Фіалка триколірна зростає одиночними екземплярами, але в основному зустрічається суцільним килимом, що покриває землю. Стебло тримається прямо, іноді галузиться. Листки прості, нижні яйцеподібні, верхні  овальні. Фіалки завжди виглядають красиво і оригінально, комбіновано поєднуючи білі, жовті, фіолетові, сині пелюстки. Плід — коробочка. Рослина світлолюбна. Цвіте у червні-серпні.

Поширена майже по всій Україні. Трапляється фіалка на пасовищах, старих посадках, на узліссях лісу і близько доріг.

Народні назви: братики (Полісся), заячий ріп’яшок (Волинь), братик-і-сестриця, бра́тки, зозулині черевички, Іван-і-Марія, полуцвіт та інші.

Фіа́лка запашна́ (Viola odorata L.)

Трав’яниста кореневищна рослина 5-15 см заввишки. Листки на довгих черешках зібрані в прикореневу розетку, чергові, широкоовальні, ниркоподібні або округлояйцеподібні. Квітки дуже запашні, звідки і назва виду. Неправильні, роздільнопелюсткові з подвійною оцвітиною зі шпоркою. Віночок синьо-фіолетовий, рідше рожевий або білий. Плід — коробочка. Кожна насінина має білуватий, соковитий придаток, який приваблює мурах. Вхопивши насінину, мураха тягне її до мурашника, де з’їдає придаток, а решту кидає напризволяще. Оскільки зародок насінини при цьому залишається неушкодженим, вона сходить. Більш того, дрібні ушкодження оболонки насіння, яке спричинюють мурахи, навіть сприяють його проростанню.

Фіалка запашна росте по всій Україні в листяних, рідше мішаних лісах і в чагарниках. Тіньолюбна. Розмножується переважно вегетативно, дещо рідше — насінням. Цвітіння відбувається у квітні-травні, можливе повторне цвітіння наприкінці літа.

Народні назви: кінські копитця, підлісок (Закарпаття).

Сон великий (Pulsatilla grandis Wender.)

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10-40 см з великими квітами-дзвіночками. Рослини покриті густими, м’якими, золотистими або сріблястими волосками, що сприяє високій холодостійкості, тому вони не пошкоджуються весняними заморозками. Головною ознакою сону є весняне відростання бутонів на поверхні ґрунту, а листя з’являється лише після цвітіння. Листки тричіперисторозсічені. Квітки одиничні, світло-фіолетові, лілові. Цвіте у квітні — травні. Розмножується насінням.

Вид масово знищується на букети і викопується для пересадки, тому потребує значної охорони. Занесений до Червоної книги України (2021) та Додатку І Бернської конвенції.

Наукова назва сон-трави – “пульсатiла”, що означає шелестiти, дзвенiти. I справдi, на вiтрi рухи ворсинок нагадують своєрiдний дзвiн. Рослини сон-трави реагують на зміну погоди. У негоду вони неначе засинають, закриваючи квіти. Також говорять, якщо покласти сон-траву на ніч під голову, то у сні можна побачити своє майбутнє. Саме за ці ознаки сон надiлили рiзними епiтетами: сон-трава, сон-зiлля, сончик, самсончик, дудурка, бобрик, дзвiночок королеви.

Ряст щільний (Corydalis solida (L.) Clairv.)

Невелика (10-30 см заввишки) ефемероїдна рослина з підземною бульбою при основі стебла. Бульба спочатку щільна, майже яйцеподібна, пізніше порожниста і набуває форми широкого конуса, з верхівки якого виходить стебло з двома черговими черешковими двічі трійчастими листками.

Квітки неправильні пурпурові, лілові, червонуваті або білі. Зібрані у верхівкові китицеподібні суцвіття. Цвіте у березні — квітні. Плідкоробочка. Насіння, що має поживний принасінник, розтягують по всьому лісу мурашки.

Росте в світлих листяних лісах і по чагарниках. Знайдено в урбанізованих екотопах (парки, напівприродні ділянки). Рослина тіньовитривала.

Народні назви: кугутики.

Рябчик гірський (Fritillaria montana Hoppe)

Трав’яниста бульбоцибулинна рослина 16-55 см заввишки. Стебло прямовисне, з лінійно-ланцетними або ланцетними листками. Верхні три листки зближені під квіткою, решта чергові або зближені по два, закручені. Квітки поодинокі (зрідка по 2), пониклі, запашні, утворюють дзвоники. Плід — коробочка. Цвітіння відбувається з березня по травень. Розмножується насінням та вегетативно.

Тендітні, незвичні дзвоники, що похилились додолу, застеляють долини у заплаві річок. Вид належить до центрально-південноєвропейської флори. В Україні рябчик гірський знаходиться на північно-східній межі поширення, тому численні популяції можна знайти лише у Середньому та Південному Придністров’ї.

Рябчик потребує охорони, адже занесений до Червоної книги України (2021). Включений до Додатку І Бернської конвенції.

Цю весняну квітку ще називають диким тюльпаном.