Король П.В.
Газета “Нове життя”, 27 вересня 2003 року
… Десь близько 250 років тому з далекої Угорщини до села Кутківці добились два брати Луць (Луна) та Лавро і попросили побачення з місцевим паном Пан прийняв їх. Брати розповіли, що вони втекли з дому тому, що дуже побили чи забили свого лютого пана, який дуже знущався над людьми. Добившись до Кутковець, брати дізналися від селян, що їхній пан добрий, не кривдить людей, допомагає їм, дає добрі поради.
Король П.В.,
Газета “Нове життя”, 9 серпня 2003 року
Під час турецького панування протягом 1672-1699 років, коли край входив до складу великої провінції – ейялету – з центром у Кам’янці. Ейялет (або пашалик) поділявся на чотири області-санджаки (Кам’янецький, Язловецький, Барський та Меджибізький). Кожен саджак складався з 3-8 менших одиниць (щось на зразок нинішніх районів). Всього в ейялеті було 19 нахій. Центрами нахій стали найукріпленіші населені пункти, серед них і Хропотова.
Король П.В.
Газета “Нове життя”, 19 липня 2003 року
Давним-давно у мальовничому куточку Поділля, серед зелених лугів, на березі річки Вільхи розкинувся обсаджений вербами невеличкий хутір заможного селянина Вареника. І була в нього красуня-дочка. Була вона така гарна, що слава про її красу линула краєм. Багато парубків старалися завоювати серце дівчини, та не змогли.
П.КОРОЛЬ,
інженер-еколог НПП “Подільські Товтри”.
“Нове життя”, 13.02.2002 р.
Розпочинаємо цикл статей про природоохоронні об’єкти Чемеровеччини.
В них будуть висвітлюватись питання охорони збереження та відтворення найпрекрасніших куточків природи, даватиметься характеристика ландшафтів, флори та фауни нашого краю.
Король П.В.,
“Нове життя”, 25 квітня, 2001 р.
Рубіж XIV-XV століть…
Вторгнення татарських феодалів на українські землі супроводилось страшними руйнуваннями міст і нещадним розоренням сіл. Але найтяжчим наслідком турецьких і татарських нашесть було знищення і масове полонення українського населення. Залишаючи на своєму шляху згарища і трупи, татарські орди, повертаючись у Крим, гнали, як худобу, тисячі бранців, молодих здорових людей, цвіт українського народу, малих дітей і старих вони безжально знищували.
Король П.В.
Газета “Нове життя”, 15 серпня 1991 року
А вічний Збруч тече повз нашу хату,
Його ніхто не зможе замутить,
Гусятине, мій вірний, щирий брате,
Настав коли наш час співати і любить.
С.Галібарда, “Гусятин”
Король В.П.,
Газета “Нове життя”, 5 січня, 1991 рік
Через село Вільхівці протікає річка Муха. Біля неї є камінь з слідами дівчини, кота і собаки. Люди говорять, що камінь цей зачарований і на нього не можна ступати. Старі люди розповідають, звідки взялися ці сліди.
Записав Король П.В.,
1987 рік, газета “Нове життя”
На західній околиці села Кочубіїва в урочищі Сіножаті є криниця. В народі її називають “Білою”.
Король П.В.
22 листопада 1986 року, “Радянське Поділля”
Жив у селі Залуччі козак по імені Демид. В яких тільки походах не бував, і в Криму татарському, і в Стамбулі оттоманському.
