П.КОРОЛЬ,
інженер-еколог НПП “Подільські Товтри”.
“Нове життя”, 13.02.2002 р.
Розпочинаємо цикл статей про природоохоронні об’єкти Чемеровеччини.
В них будуть висвітлюватись питання охорони збереження та відтворення найпрекрасніших куточків природи, даватиметься характеристика ландшафтів, флори та фауни нашого краю.
Одним з найунікальніших куточків Чемеровеччини є товтри “Велика Бугаїха” та “Мала Бугаїха”, що знаходяться у землекористуванні національного природного парку “Подільські Товтри”. Рішенням облвиконкому №225 від 15.10.86 року ця територія стала заповідною і має статус державного ландшафтного заказника. Унікальність цього природного дива у тому, що окремі вершини сягають висоти понад 400 метрів над рівнем моря. Отже цей факт свідчить, що ці гори є найвищими не тільки на Чемеровеччині, а й на всій Хмельниччині.
Слід зазначити, що це єдині товтри, які вкриті лісом. В межах області подібних осередків немає.
Товтри “Велика Бугаїха” та “Мала Бугаїха” – це передусім історія рідного краю, з його найціннішими компонентами – рослинним та тваринним світом. І сьогодні на них збереглося чимало видів рослин, що оселились тут багато століть тому.
Ландшафт згаданих товтр – споконвічне дітище типових подільських дубово-букових лісів. Вони є справжнім царством для лікарських рослин, серед яких вирізняються цілющими властивостями – скополія карніолійська, цибуля ведмежа та ряд інших.
На товтрах, під прикриттям лісу, біля старих пеньків та між камінням, можна помітити чимало борсучих нір. Тут таки зустрічаються сліди диких кабанів, косуль та інших диких тварин.
“Велика Бугаїха” та “Мала Бугаїха” особливо цінні в геоморфологічному-відношенні. Адже це залишки древніх рифових будов неогенного періоду.
Більшість місцевих жителів Голенищевого та Романівки бережливо ставляться до щедрого дарунку природи – не розводять багать у лісі, не знищують рослинного і тваринного світу, передають нащадкам любов до мальовничого куточка рідної землі, своєї маленької Батьківщини. То ж збережемо унікальну ділянку ландшафту природи Чемеровеччини.
Особливо хочеться відзначити плідну діяльність у цьому напрямку Володимира Сергійовича Лукавого – лісника НПП “Подільські Товтри”. Завдяки його наполегливій праці, ми й досі продовжуємо милуватися наймальовничішим куточком Чемеровеччини.