Горіли товтри, палали… або лихо від легковажності

Людмила Любінська,
доцент Кам’янець-Подільського державного університету;

Микола Рябий,
м. н. с. НПП “Подільські Товтри”

Ділове місто, №20 (181) від 17 травня 2007 року

Ніщо так не шкодить людині як байдуже ставлення до стихій – води, повітря, землі, вогню. Ці могутні сили завжди здатні підтримувати наше життя, але при умові відповідного поважного ставлення до них.

Весна час пробудження і розквіту природи. Але що це? На місці довгоочікуваної свіжої молодої зелені згарища! Кілометровими смугами та багатогектарними масивами чорніють товтри і схили каньйонів, береги рік і придорожні лісосмуги, лісові галявини і поля. Можливо для когось це невинна розвага чи може намагання поліпшити якість зеленого покриву – у кожного своя мета. А ось наслідки одні – природні рани. Самі власники земельних ділянок підпалюють торішню суху траву, вважаючи, що таким способом на деякий час покращать властивості і родючість грунту. Набагато частіше вогонь приходить з полів, де спалюють солому або випалюють стерню. Нерідко причиною пожежі стає випадковий спалах – від іскри з невідрегульованого двигуна, від неакуратно влаштованого багаття чи розваг під час відпочинку або від інших подібних причин. Запалюють вогонь і діти, бавлячись з полум’ям, і рибалки, турбуючись про прибережний комфорт. А цей рік з теплою і сухою зимою забезпечив паліям можливість палити впродовж п’яти місяців.

Полум’я з полів перекидається па ближні ліси й куточки недоторканої дикої природи. Для багатьох тварин як і людей пожежа – катастрофа. У вогні і від його диму гине велика кількість мікроорганізмів, комах і дрібних птахів. В кущах будують свої житла безліч пернатих, яким після пожежі стає ніде жити, і вони надовго покинуть ці місця. Дуже небезпечний вогонь для місць, де навколо ставків чи боліт є очерет. Сила і швидкість поширення вогню в сухих очеретах ще вища, ніж в степу. Часто навіть дорослі птахи не встигають врятуватися. Особливо загрозлива стихія весною, коли починається шлюбний період.

Багаторічні дослідження науковців НПП “Подільські Товтри” (канд. біол. наук Степана Ковальчука, Олександри Кучинської, Наталі Чайки, Миколи Рябого) і Кам’янець-Подільського державного університету (к.б.н. Людмили Любінської, к.б.н. Миколи Матвєєва, Мар’яна Тарасенка, Наталі Гордій, Валентини Колодій) підтверджують значні зміни видового різноманіття на випалених територіях. Зокрема, зменшується кількість рослин, що охороняються на світовому, європейському, загальнодержавному та регіональному рівнях: шиверекія подільська, сон великий, зіновать Блоцького, шавлія кременецька, сон чорніючий, подалірій, махаон тощо. А ще дуже яскраво проявляється вітрова і водна ерозії грунтів, оскільки рослинний покрив ослаблений. Це чудово видно і на території Смотрицького каньйону і на товтрах Вербецьких, Китайгородській стінці чи на берегах Бакотської затоки. Унікальні лучно-степові, степові, лісові території заселяються бур’янами, а на кам’янистих відслоненнях зникають вапнякові угруповання. І нічого дивного, якщо через кілька десятків років ми вже втратимо неповторні Західноподільські степи і вапнякові агломерації.

Ці зникаючі рештки неповторної подільської землі згорають і прямому і в переносному значенні із року в рік. Вони стають жертвою вогню і людської легковажності.

Нагадаємо про відповідальність “за таку любов до природи”: Кодекс України про адміністративні правопорушення (Із змінами і доповненнями, від 12 січня 2006 року №3322-ІV) Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах, Стаття 771. Самовільне випалювання рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю… тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.); Стаття 87. Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин; Стаття 90. Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

Весняні експедиції на Хмельниччині, Вінниччині, Черкащині і Тернопільщині підтверджують, що тенденція підпалювання поширена в Україні. А це зовсім не тішить. Наприклад, показники родючості грунтів на полях знижуються щорічно (з початку XX ст. зниження відбулося з 12 до 3,2-4 одиниць). Значну роль тут відіграє спалювання пожнивних решток, адже згоряє органіка, хоча незначна частина мінеральних речовин у вигляді попелу повертається у грунт. Але на природних ділянках зникає біогенофонд України, Європи, планети Земля.

Та проблеми можна вирішувати, якщо до того прагнути. Потрібно лише згадати, що людина руйнуючи довкілля сьогодні, наближає кінець свого майбутнього та вкорочує безпечне життя нащадкам.