Перлина природи

У глибинах Подільської височини ховається цілий світ печер. Там є вже досліджені ходи, а також лабіринти вічної темноти, куди ще не ступала нога людини. Печера “Атлантида” є другою за красою гіпсовою печерою в Європі.

Цей геологічний пам’ятник природи розташований у схилі долили ріки і Збруч біля села Завалля. Легенда розповідає, що у верхній частині схилу, над печерою, колись стояла церква. Коли вона “завалилась” під землю у провалля, село було названо Завалля. Про печеру тоді ще не підозрівали.

У 50-х роках у схилі долини було закладено кар’єр по добуванню глини. Він відкрив кілька печерних отворів, які у 1968 році дослідили юні київські спелеологи. Влітку 1969 року багатометрові розкопки привели їх до великої зали, якою починалась величезна печерна система
З’явились і точні виміри печери: загальна довжина – 2525 метрів, площа – 4440 квадратних метрів, об’єм – 11360 кубічних метрів. Водно механічні осади 2-5 метри, які залягають у ходах печери, відображають зміни гідрогеологічних умов цього масиву за останні 700-800 тисяч років.

Емоції й асоціації, які виникають при розгляді чудових творінь, у якійсь мірі передають назви, дані першовідкривачами гротам і залам – Ніжність, Золота осінь, Червоні маки, Снігова королева, Храм богів.

Детальні карстолого-спелеологічні дослідження, проведені у печері “Атлантида” Інститутом геологічних наук АН УРСР, дозволили зробити висновок, що формування печери почалося ще в кінці неогенового періоду. Цікавим є повідомлення науковців інституту, що в останні роки космічною розвідкою встановлено довжину “Атлантиди” – близько 60 кілометрів. А оскільки досліджено лише кілька кілометрів печери, то перед спелеологами Кам’янеччини – членами клубу “Горизонт” – попереду багато захоплюючих експедицій, які відкриють нові таємниці прекрасної “Атлантиди”.

Деревич П.
Перлина природи // Прапор Жовтня, 1987. – 12 вересня.