Згідно Указу Президента України на території Хмельницької області вступила у свої права природоохоронна установа – національний природний парк “Подільські Товтри” (далі НПП). Головне її завдання – це охорона і збереження унікальних витворів природи. Серед них сакральними є Подільські Товтри.
Цей феномен природи започаткований у Львівській області. Звідки слідує через Тернопільську і Хмельницьку області. Хмельниччина, зокрема її райони Городоцький, Чемеровецький і Кам’янець-Подільський, є серцевиною пролягання цього унікального витвору. Тому територія НПП саме й охоплює три названих адміністративних райони. НПП започатковується від смт Сатанів, а завершується на Дністрі біля смт Стара Ушиця, охоплюючи загальну площу в 261316 га. Саме через цю територію пролягає Товтровий кряж, який не має собі аналогів в Європі. Його неординарність закладена в генезі, що має органогенне походження і є своєрідною історією регіону. Це залишок бар’єрного рифу неогенного віку.
Товтрове пасмо складається з двох стратиграфічних комплексів рифових відкладів – тортонського і сарматського, які відрізняються між собою за літологічним складом та геоморфологією.
Головне пасмо – результат діяльності Тортона, а розкидані поодинокі товтри – Сармата міоценової епохи.
Вкупі вони формують своєрідний хребет Поділля. За шириною Товтрове пасмо складає надто тендітну смужку землі від 6-8 км до 2-3 км у різних місцях пролягання з висотами в 50-60 м над прилеглою рівниною. Поряд з цим висота окремих товтр над рівнем моря сягає навіть 400 і більше метрів, як, на приклад, товтра “Велика Бугаїха” (400,6 м). Ось ця тендітна смужка для регіону є безцінною.
Завдяки товтрам у регіоні створився екологічно збалансований природно-ландшафтний комплекс, який виконує кліматорегулюючу та гідрологічну функції. З іншого боку, завдяки цьому комплексу Поділля займає чільне третє місце після Криму і Карпат, за флористичним складом. Товтрове пасмо без перебільшення є природним фітобанком. До того ж флора тут збагачена реліктовими (56 видів), ендемічними (36) та 61 видами з Червоної книги України, 7 видами з Європейської Червоної книги. Специфічним є на товтрах і фауністичне населення.
Ось чому серед пам’ятників природи області Товтрове пасмо займає одне з пріоритетних місць. Крім науково-екологічного воно має важливе рекреаційно-туристичне та природоохоронне значення. Пасмо перерізає 5 річок лівих приток Дністра: Жванчик, Смотрич, Мукша, Тернава, Студениця. У місцях пересікання утворилися неповторні мальовничі ландшафти. Сформовані таким чином куточки можуть служити чудовим рекреаційними базами. Збереження Товтрового пасма має виключне економічне значення. Адже створюючи особливий мікроклімат в регіоні, товтри сприяють успішному веденню сільськогосподарського виробництва.
І безперечно, надто боляче і прикро, що нині цей унікум став виробничою ареною для багатьох галузей виробництва області.
Справа в тому, що товтри є високовідсотковим карбонатним природним утворенням, у складі якого карбонат кальцію займає 90 відсотків. А це чудова сировина для цукровиків, цементників, будівельників, шляховиків тощо.
Тому не дивно, що цукровики ось уже понад 75 років лупають цю скалу-святиню для потреб цукрової промисловості.
Започаткували це марнотратство Вербецько-Нігинське та Закупнянське кар”єроуправління ще в ті далекі дні 1928 року Поряд із скоєними ранами у вигляді місячних пейзажів спотворено десятки гектарів прилеглої до кар”єрів землі утворенням техногених кучугур, які майорять над поверхнею. А яка ж бесгосподарність! З добутої породи відсили використовується 40 % , а 60% йде у відвали через допотопну технологію цукроваріння. Ще 30 років тому ставилось питання про удосконалення технології, яка б уможливлювала використання дрібних фракцій вапняків, не говорячи по повторне використання дефекату. Обіцянок більше, ніж треба Наука перебуває у сплячці з даного питання. А ще б пак! Є можливість руйнувати феномен природи і руйнуйте! Адже вона мовчить. Лише рани на її тілі смутно нагадують нам про бувале диво природи. В результаті відсталих технологій нині мільйони тонн добутих вапняків нагромаджено у териконах і відвалах, які затьмарюють довкілля.
Другим монстром розорення Товтрового кряжу з 1970 року е Кам”янець-Подільський цемзавод ( нині ВАТ “Подільський цемент”). Жертвою його стала товтра за селом Гуменці (Гуменецьке родовище вапняків – 104,8 га) та Колубаївське родовище глини – 124,2 га. Тільки названі підприємства при повній потужності роботи у минулі роки щорічно добували 12-14 млн тонн вапняку. Тепер неважко собі уявити, якими темпами руйнувався цей скарб природи. Світ такої чудасії не знав!
Але ж на цьому число руйнувань не завершується. Скільки лиха йому завдав комбінат будівельних і в”яжучих матеріалів ( нині ВАТ “Гіпсовик” (Кудринецькє родовище гіпсу, Гринчуцьке родовище кремнію, Приворотьське та Теремківське родовище вапняків). Абсолютно не зрозуміло, кому і перед ким завинилась гора “Теремець”, що її треба було так плюндрувати? Це ж заповідний об”єкт. До того вона є природним форпостом, який утримуе води Дністровського водосховища.
Спершу зранили її, а пізніше виявилось, що вапняк гори – малоякісний матеріал для випалювання вапна. А різані блоки хіба що використовували на продаж для мурів у двори жителів навколишніх сіл. Надто дорогою прийшлась примха можновладців для природи. І про це свого часу говорилось, писалось, але ті, хто мав би прислухатись, німими виявились.
Колись гора напувала відвідувачів ароматом степових цілющих трав, а нині навіває смуток і сором за тих, хто довів цю перлину до такого жахливого видовища.
Значної шкоди додають Товтрам і інщі будівельні організації. Не знали спочину Товтри і від колищніх колгоспів, на теренах яких вони простягались.
Відома давня мудрість народна: все велике починається з малого. Так сталось і з Товтровим крежем. З кожним роком зростали апетити на розорення цього неповтору природи. А хто відмовиться від дарового ресурсу природи та ще й бесконтрольного! Так і “розігралась” інтенсивна, нерегульована гірничо- добувна індустрія вздовж Товтрового кряжу.
Так рана за раною лягають на лоно землі незвичайної мальовничості. Адже Товтровий кряж – візитна картка Поділля.
Нині не втішно ця картка вигляда. Адже від самого Сатанова до Старої Ушиці натикаємось на суцільні рани, анархічне розорення Товтрового пасма, вкрай безгосподарне використання сировинних цінностей.
Морфологічна деградація еколого-ландшафтних природних комплексів, наявні техногенні кратерні пейзажі ще у 70-80 роках не полишали байдужими громадскість, природолюбів, науковців до скоєних безчинств над витвором природи, який обійшовся для неї мільоноліття.
Виходячи з цього, нами ще у 80-х роках по всьому відрізку Товтрового пасма була проведена ревізія за станом та його цілисністю. В результаті цієї роботи було виявлено, що Товтрове пасмо на території НПП включає 150 товтр загальною площею 1500 га, які ще чудом уціліли. Нині загальна площа Товтр з прилеглими до них землями складає 25 тисяч га. Була складена карта-схема, на яку всі вони нанесені з вказівкою їх назв.
На сьогодні з вказаної площі лише декілька Товтр (“Самовита”, “Черченські”, “Нігінська” та “Вільховецькі товтри”) і окремих відрізків головного пасма (“Івахновецькі товтри”) набули статусу заповідності (близько 500 га), що дуже мало. Щоб зберегти цей унікум природи необхідно з наявної площі довести заповідну територію хоч би до 50% площі існуючих Товтр. По суті заради цього витвору природи і було створено природний парк, який покликаний як зіницю ока захистити та зберегти оті залишки, які людина ще не вспіла зруйнувати і сплюндрувати довкілля. Це та унікальна площа, яка за всяку ціну має бути збережена для нащадків, як сама історія Поділля. І приоритетна роль у цьому належить НПП “Подільські Товтри”.
Реальність обставин, сутужні справи у державі, економічні негаразди, непродумані ринкова економіка і приватизація, вседозволеність людей з гаманцями, безконтрольність за діями можновладців наглим чином посилило антропогенний прес на природу та її сировинні цінності. Ось чому нині рана за раною лягають на лоно землі території парку. Досить сказати, що на території парку діє понад 60 кар”єрних розробок. Тільки на Кам”янеччині їх 24. Сьогодні ситуація така, що майже в кожному агроформуванні волюнтаристично, без жодних узгоджень, всупереч чинному природоохоронному законодавству, діють низка піщаних (села Бабшин, Вихватнівці, Рункощів, Устя, Цвіклівці, Ходоровці, Стара Ушиця та ін.) або глиняних кар”єрів (с. Ріпинці, Думанів, Привороття, Чорна). Як правило, працюють вони самотужки, без належних документів. та навіть не це так важно. Болюче інше, чому пра-пра отче земля опинилась заручницею в руках тих, хто ніколи її не шанував?!
Ілюстрацією цього страхіття може послужити пісчаний кар”єр, що на одному з полів основної сівозміни Староушицького держспецгоспу (фото). Ще донедавна на цьому полі отримували високі врожаї ліксировини, а нині поле анархічно сплюндроване до невпізнанності. А де ж ж керівництво господарства?! Чому відмовчується?! Ось де прояв магічності тіньового капіталу! Зрештою, депутату міської ради, голові правління АТ Будівельна компанія “Кам”янець” п. Володимиру Мужилу не завадило б поцікавитись, що він плюндрує територію НПП. По якому праву? Згадайте, німці у воєнні буренні роки, окупувавши державу найперше з жадобою вагонами відгружали нашу плодючу землю, а ми своє багатство так знецінюємо.
Вже нині спостережливий люд констатує, що кар”єрна індустрія позначається на мілінні лівих приток Дністра і Збруча, Смотрича, Жванчик, Тернави, Мукші, погіршує мікрокліматичні умови. На всьому відрізку Товтрового пасма майже немає місць, які зберегли свій первісний вигляд, Зменьшується чисельність земних мешканців-рослин і тварин. Через надмірний антропогенний вплив співвідношення між флорокомплексами звершується в сторону синантропних видів за рахунок витіснення флористичних елементів вказаних флорокомплексів.
Таким чином гірничо-добувна промисловість корінним чином змінила всі компоненти природи та їх ландшафтну структуру. Невже за цих обставин ліцензії ї надалі мають стати вершителем долі природи і здорового розсуду?! Сьогодні тіневі бариші на розоренні природи, а що завтра?!
Враховуючи вакханалію кар”єрної індустрії, нав”язаної з розорення Товтрового пасма, ми ще в 70-х роках неодноразово звертались у різні директивні органи держави з пропозицією про необхідність розробки генеральної комплексної програми експлуатації та охорони Товтрового пасма, проведення дослідницьких робіт з розробки нової технології цукроваріння, сировинної бази для виробництва цементу.І хоч пропозиція була схвальною, але все залишалось по-старому. Розробка цієї програми має стати пріоритетною і безальтернативною.
Накінець, в результаті наших неоднарозових звертань уряд республики ще в 1984 році прийняв рішення про розробку такої програми і навіть про перенесення сировинних баз вапнякив в інщі регіони республики з метою збереження Товтрового кряжу. Ця благородна місія покладалась на АН УРСР, але, на жаль, все повисло в повітрі.
І лише через 30 років цю ж ідею воскресив начальник управління по мінеральних ресурсах, курортах, і туризму Хмельницької обласної держадмінистрації М.Д.Войтюк у доповіді на пленарному засіданні науково-практичної конференції 4 жовтня 2002 р в Нетішині.
В межах області створена ціла низка служб природоохоронного спрямування , які уповноважені без перепочинку держати в полі зору питання охорони природи, екології, збереження її скарбів і негайно реагувати на будь-які прояви безгосподарності.
Це, насамперед, управління екологічної безпеки, управління по мінеральних та земельних ресурсів, Дністровська регіональна їнспекція. Всі вони є надбудовою, які наділені необмеженими правами або оберігати тут базисну основу – матінку-природу, яка і сприяла їх виникненню, з метою її збереження, охорони та дбайливого розумного господарювання у ній.
Зрештою, поділ природи на області. райони – це теж приклади надбудови, які организовані для більш чіткої і оперативної организації та управління народногосподарським комплексом в ім”я збереження природних цінностей і сировинних ресурсів.
Невже діти, народжені батьками, мають стати по часі їх могильниками?!
Цікаво, а де ж органи місцевого самоврядування? Конституційно їм надані небувалі повноваження. Адже за чинним законодавством держави вони є власниками землі, лісу, надр тощо. Для чого ж вони , коли на їх володіннях здійснюються безчинства з надрами? Чим же вони займаються? Чи просто стали на чергу,аби дістати мандат службовця? Більш ніж пародоксальним є рішення Хмельницької обласної Ради за № 102 від 13 червня 1995 р, в якому з насолодою приводиться список руйнівників Товтрового пасма. З лету обласного рівня і натяку не повинно бути про гірничо-добувну промисловість цього феномену природи.Допущена була непоправна помилка в добу тоталитаризму, зате нині вища правнича сфера області повинна робити все можливе аби згладити скоєні рани та нанесені рубці, яких нікому не загоїти.
Про пункт 3 даного рішення, де йдеться про розробку организаційно-правових механизмів оптимізації в межах НПП “Подільські Товтри” згаданні управління і зовсім забули. Чому така байдужість і безвідповідальність до своїх службових обов”язкив?
Як надбудова в природоохоронній та екологічній сферах виступає національний природний парк “Подільські Товтри”. Така установа є, але, на превеликий жаль, її досталась у спадщину половина розорених товтр Подільського кряжу. З іншого боку, ядрова заповідна частина регіону знаходиться в користуванні держлісгоспів, які не зацікавлені у природоохоронному режимі природно-заповідного фонду парку.
Та найбільше прикро, що НПП чинним законодавством позбавлений будь-яких уповноважень щодо інспекторських функцій. І чинним природоохоронним Законодавством і Положенням про НПП на парк накладається виконання таких основних завдань, як охорона та збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об”єктів, проведення наукових досліджень за такими змінами, які відбуваються за часом під впливом антропогенного навантаження та розробка наукових пропозицій щодо питань охорони навколишнього природного середовища та господарського використання природних ресурсів тощо. На превеликий жаль, НПП немає інспекторських функцій. За ним залишається, згідно законодавства, моніторингова функція за додержання режиму охорони ПЗФ та констатація фактів руйнування природних об”єктів, складання актів та протоколів, які з часом покриваються порохом у вишестоячих надбудівних інстанціях. Але навіть складені акти і протоколи про порушення природоохоронного законодавства чи протиправне відкриття кар”єрів є малоефективними, оскільки констатують порушення постфактом, коли вже заподіяні рани природі. До того ж можновладці різних рівнів на них не реагують через байдужість і безвідповідальність.
Враховуючи анархічне відкриття та функціонування кар”єрної індустрії в межах НПП “Подільськи Товтри” Державна служба Заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України вирішили данне питання заслухати на колегії “Про дотримання режиму території та здійснення природоохоронних заходів у НПП “Подільські Товтри”, яка відбулась 27 червня 2002 року.
Колегія забов”язала дирекцію НПП спільно з Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області в місячний термін створити комісію та затвердити графік перевірок підрозділів кар”єрних управлінь стосового дотримання ними вимог природоохоронного законодавства, технологічних процесів, вимог державної екологічної експертизи під час видобування корисних копалин.
У відповідь на рішення колегії дирекція НПП звернулась з листом до Держуправління екології області про проведення спільної перевірки кар”єрної індустрії на території НПП. Про те управління до цієї архіважливої роботи віднеслось формально і безвідповідально. Надіслано лише графік перевірки діючих 9 кар”єрів на території НПП, хоч їх функціонує набагато більше. Але графік і перевірка кар”єрного господарства – речі не тотожні. У зв”язку з цим реалізація рішення колегії Держслужби заповідної справи випала лише на працівників НПП . Згідно наказу директора НПП від 29 серпня 2002 р.№ 87 перевірку здійснювали зав. лабораторії відділу Служби державної охорони НПП Г.Гаврилюк та провідний інспектор цього відділу О.Берегуля. Перевірка здійснювалась у вересні місяці 2002 року, якою охоплено 8 підрозділів кар”єрних управлінь та установ аналогічного спрямування, а також 11 кар”єрних розробок піску і глини на володіннях різних агроформувань на території НПП.
За результатами перевірки встановлено чимало порушень природоохоронного законодавства, закрема Законів України “Про природно-заповідний фонд”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, кодекс України “Про надра”, закон України “Про земельно-державну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, “Про екологічну експертизу”, “Земельний кодекс України”, Конституція України (ст.16, 66), по кожному кар”ерному господарству складено відповідні акти перевірок, приписи та узагальнюючий звіти.
Тепер важливо, аби у можновладців десь на полицях не порошилась ця праця. Зволікати з часом ніхто нікому не давав права, якщо хочемо вписати добру пам’ять про час свого службового положення, від якого в значній мірі залежить доля природи. Навіть при тому, що чинним природоохоронним законодавством нехтуємо. Нагадаю лише, що наше старше покоління вписало невмирущу книгу пам’яті про себе, бо нашому поколінню у пекельній, жорстокій бійці з ворогом відстояли нам рідну землю, на якій ми так вільно себе почуваємо.
А що передадуть своїм спадкоємцям сучасні можновладці, які так бездумно глузують над переданою землею і тими земними неповторними скарбами природи, які вони творили і берегли мільйонноліттями.
Люди, ну хіба у нас є право це забрать у дальших поколінь?!
Ось чому збереження Подільського пасма, як складової біологічного різноманіття і цінної сировини, прямим чином залежить від вжиття всіма надбудовами державних структур узгоджених заходів з контролю за розвитком сучасних динамічних процесів господарників в межах національного природного парку “Подільські Товтри”. Адже нам нічого іншого не залишається, оскільки ми самі є билинкою Природи.