Л. Любінська, О. Кучинська, М. Матвєєв
“Кам’янець-Подільський вісник”, №33, 18 серпня 2006 року
Програма “Створення інноваційної моделі та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону міста Кам’янця-Подільського”, яку започаткувала міська влада з ініціативи мера Олександра МАЗУРЧАКА завдяки фінансовій допомозі Верховної Ради, впроваджується групою науковців Кам’янець-Подільського держуніверситету, НПП “Подільські Товтри”, Національного природничого музею НАНУ (м. Львів). Зокрема, завдання науковців: провести науково-дослідні роботи для виявлення стану ландшафтів та біорізноманіття Смотрицького каньйону; здійснити хімічне моніторингове дослідження води р. Смотрич та зливових стоків, повітря; розробити зонування Смотрицького каньйону та рекомендації для охорони, збереження і використання.
Смотрицький каньйон – об’єкт, що поєднує силурійські геологічні утворення, русло річки Смотрич, які є неповторними в межах України і входять в природні національні цінності, в межах яких знаходяться пам’ятки природи загальнодержавного значення “Смотрицький каньйон”, історична частина міста Кам’янця-Подільського – Національний заповідник “Кам’янець”, паркова частина – Кам’янець-Подільський ботанічний сад (пам’ятка природи загальнодержавного значення), лісопарк “Кам’янець-Подільський” (парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення) та незаповідані схили і річкова система.
З ранньої весни науковці проводять обстеження рослинного покриву, видового різноманіття флори і фауни, особливостей геологічних об’єктів, вивчають вплив антропогенних чинників. Рослинний світ каньйону поєднує природну та чужеземну дикоростучу і культивовану флору. На прямовисних скелях зростають кальцелюбні види. Серед них – авринія скельна, аспленій муровий, аспленій колосовидний. А серед тварин зазначимо: ящірку зелену, прудку. З-поміж птахів учених цікавить боривітер звичайний, крук.
Палеонтологічні дослідження виявили унікальні ділянки каньйону, на яких залишилися відбитки древніх організмів (трилобіти та ін.). Саме вони можуть стати місцями для огляду геологічних цінностей. Окремі частини каньйону значно зруйновані ерозією, тому стали небезпечними і потребують розчистки.
При вивченні стану води у р. Смотрич також виявлено низку проблем, що стосуються хімічного, органічного забруднення. Негативний вплив стоків змінив якісні показники води і видовий склад живих організмів. Переважання синьо-зелених водоростей і “цвітіння” води свідчать про хворобу річки. Вона потребує допомоги.
Екологічний моніторинг Смотрицького каньйону є лише одним із напрямків програми, але його результати стануть основою для проведення впорядкувальних робіт. Саме ці дослідження підкажуть, де варто знищити дикі зарості, а де залишити їх для виживання цінної фауни, які ділянки скель відкрити для погляду туриста, а які залишити як науковий раритет.
Дослідження майже завершені. Висновок напрошується сам – необхідно розумно керувати екологічними процесами задля збереження унікальності природи і вміло та правильно використовувати ті багатства, що створила природа.