Автор: Адміністратор

Опубліковано

👩🏻‍🏫ЗАСІДАННЯ МІЖВІДОМЧОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ👩🏼‍💻

🗓26 квітня 2022 року на чолі з директором Департаменту природних ресурсів та екології облдержадміністрації проведено спільне засідання представників міжвідомчої робочої групи з питань сприяння охорони та відтворення водних біоресурсів, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства, Головного управління Національної поліції, Державної екологічної інспекції, Головного управлінням Держпродспоживслужби, Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області, Національного природного парку «Подільські Товтри».

Продовжити читання “👩🏻‍🏫ЗАСІДАННЯ МІЖВІДОМЧОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ👩🏼‍💻”

Опубліковано

20 квітня співробітники Національного природного парку «Подільські Товтри» черговий раз завітали до дітей тимчасових переселенців, що проживають в гуртожитках нашого міста.

20 квітня співробітники Національного природного парку «Подільські Товтри» черговий раз завітали до дітей тимчасових переселенців, Продовжити читання “20 квітня співробітники Національного природного парку «Подільські Товтри» черговий раз завітали до дітей тимчасових переселенців, що проживають в гуртожитках нашого міста.”

Опубліковано

ДЕНЬ ЗЕМЛІ 2022

Впродовж останніх 50 років, щороку 22 квітня, мільярди людей у ​​всьому світі об’єднуються заради збереження нашого довкілля.
Підтримайте День Землі прибиранням!
Національний природний парк Подільські Товтри – окраса Поділля та найбільший національний парк України. Ми любимо наш парк за красу ландшафтів, різноманіття рослин і тварин, за доступність цієї краси. Усе це неоціненне багатство потребує й нашої допомоги. Потребує прибирання і догляду. Чисті береги річок, ліси, стежки, парки, двори означає сприятливе середовище для більшості видів тварин і рослин і затишок для нас.
Участь у великому прибиранні має на меті формування кола однодумців, які прагнуть досягти наших спільних цілей – захисту навколишнього середовища. Сьогодні ми як ніколи відчуваємо силу єднання.
Закликаємо зробити свій посильний внесок у створення затишку у своїй місцевості та на нашій планеті. Для нас кожен день – День Землі.
Зберіть сміття у дворі, в парку, на лісовій галявині чи приберіть берег річки. Гуртуйтесь, долучайтесь до прибирання, створюйте красу навколо себе і діліться результатами своїх здобутків з нами – додавайте до фотозвітів хештеги – #InvestInOurPlanet #InvestInOurPark
Ця мила мордочка буде нам дуже вдячна!
Опубліковано

Працівники Національного природного парку “Подільські Товтри” продовжують проводити свою еколого-освітню, пізнавальну роботу

Працівники Національного природного парку “Подільські Товтри” продовжують проводити свою еколого-освітню, пізнавальну роботу і саме сьогодні завітали у гуртожиток коледжу харчової промисловості до дітей, що є внутрішньо переміщеними особами, із темою: “Орнітофауна Подільських Товтр”. Продовжити читання “Працівники Національного природного парку “Подільські Товтри” продовжують проводити свою еколого-освітню, пізнавальну роботу”

Опубліковано

Шафран Гейфеля (Крокус Гейфеля, Crocus heuffelianus Herb.)

Трав’яниста бульбоцибулинна рослина 10–19 см заввишки, геофіт, весняний ефемероїд. Листків 2-3 штуки, вони лінійні з загорнутими краями. По центру кожного листка пролягає поздовжня срібляста смужка. Стебло дуже вкорочене, тому здається, що листки і квітки виходять безпосередньо з бульбоцибулини. Квітки зазвичай поодинокі, інколи зібрані по 2-3 штуки. Оцвітина проста, віночкоподібна. Пелюсток 6, вони фіолетові (зрідка – білі), причому пелюстки зовнішнього кола дещо темніші, ніж внутрішнього. На поверхні кожної пелюстки є дві плями темнішого відтінку. Початок цвітіння часто настає, коли ще на галявинах лежить сніг. Плід — тригнізда коробочка. Розмножується насінням, рідше бульбоцибулинами.

Є “квiткою мiсяця”, оскiльки чим бiльше мiсячних днiв, тим швидше шафран розвивається. Рослина – iндикатор родючостi ґрунту. Вид світлолюбний, морозостійкий. Населяє переважно лісові фітоценози, де трапляється на галявинах, узліссях. На Хмельницькому Поділлі проходить схiдна межа зростання шафрану. Потребує значної охорони. Шафран занесений до Червоної книги України (2021).

Народні назви: крокус, брандуша, курочка, маслянка, сиротень. Греки вважали його символом щастя, квiткою Аврори – мiфiчної богинi ранкової зорi.

Опубліковано

Цибуля ведмежа (Allium ursinum L.)

Трав’яниста цибулинна рослина 15–40 см заввишки з квітами, зібраними в зонтики. Листків 2, рідко 1 або 3, вони прикореневі. Довгасто-ланцетна пластинка листка, поступово звужується в черешок. Квітки правильні, оцвітина проста. Плід — коробочка. Перед дозріванням насіння стебло виростає в довжину і потім падає на землю. Насінини, що випали з плодів, розносять мурахи. Холодостійка, тіньолюбна рослина, зростає в листяних і мішаних лісах.

Занесена до Червоної книги України. Рослини зникають внаслідок надмірного вирубування дерев. Листки цибулі масово збирають для приготування салатів. Викопують також для пересадки на присадибних ділянках.

Назва походить від латинського слова “галліум” – дуже запашний. Адже вся рослина має часниковий запах. “Алліум” – назва часнику в древніх римлян. Інші народні назви: черемша, левурда, леверда, часник дикий.

Опубліковано

Фіа́лка трико́лірна (Viola tricolor L.)

Однорічні або дворічні рослини 10-45 см заввишки. Фіалка триколірна зростає одиночними екземплярами, але в основному зустрічається суцільним килимом, що покриває землю. Стебло тримається прямо, іноді галузиться. Листки прості, нижні яйцеподібні, верхні  овальні. Фіалки завжди виглядають красиво і оригінально, комбіновано поєднуючи білі, жовті, фіолетові, сині пелюстки. Плід — коробочка. Рослина світлолюбна. Цвіте у червні-серпні.

Поширена майже по всій Україні. Трапляється фіалка на пасовищах, старих посадках, на узліссях лісу і близько доріг.

Народні назви: братики (Полісся), заячий ріп’яшок (Волинь), братик-і-сестриця, бра́тки, зозулині черевички, Іван-і-Марія, полуцвіт та інші.

Опубліковано

Фіа́лка запашна́ (Viola odorata L.)

Трав’яниста кореневищна рослина 5-15 см заввишки. Листки на довгих черешках зібрані в прикореневу розетку, чергові, широкоовальні, ниркоподібні або округлояйцеподібні. Квітки дуже запашні, звідки і назва виду. Неправильні, роздільнопелюсткові з подвійною оцвітиною зі шпоркою. Віночок синьо-фіолетовий, рідше рожевий або білий. Плід — коробочка. Кожна насінина має білуватий, соковитий придаток, який приваблює мурах. Вхопивши насінину, мураха тягне її до мурашника, де з’їдає придаток, а решту кидає напризволяще. Оскільки зародок насінини при цьому залишається неушкодженим, вона сходить. Більш того, дрібні ушкодження оболонки насіння, яке спричинюють мурахи, навіть сприяють його проростанню.

Фіалка запашна росте по всій Україні в листяних, рідше мішаних лісах і в чагарниках. Тіньолюбна. Розмножується переважно вегетативно, дещо рідше — насінням. Цвітіння відбувається у квітні-травні, можливе повторне цвітіння наприкінці літа.

Народні назви: кінські копитця, підлісок (Закарпаття).

Опубліковано

Сон великий (Pulsatilla grandis Wender.)

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10-40 см з великими квітами-дзвіночками. Рослини покриті густими, м’якими, золотистими або сріблястими волосками, що сприяє високій холодостійкості, тому вони не пошкоджуються весняними заморозками. Головною ознакою сону є весняне відростання бутонів на поверхні ґрунту, а листя з’являється лише після цвітіння. Листки тричіперисторозсічені. Квітки одиничні, світло-фіолетові, лілові. Цвіте у квітні — травні. Розмножується насінням.

Вид масово знищується на букети і викопується для пересадки, тому потребує значної охорони. Занесений до Червоної книги України (2021) та Додатку І Бернської конвенції.

Наукова назва сон-трави – “пульсатiла”, що означає шелестiти, дзвенiти. I справдi, на вiтрi рухи ворсинок нагадують своєрiдний дзвiн. Рослини сон-трави реагують на зміну погоди. У негоду вони неначе засинають, закриваючи квіти. Також говорять, якщо покласти сон-траву на ніч під голову, то у сні можна побачити своє майбутнє. Саме за ці ознаки сон надiлили рiзними епiтетами: сон-трава, сон-зiлля, сончик, самсончик, дудурка, бобрик, дзвiночок королеви.

Опубліковано

7 квітня співробітники Національного природного парку “Подільські Товтри” запросили дітей та їх батьків, що мають на сьогодні статус внутрішньо переміщеної особи і проживають в гуртожитку Кам’янець- Подільського коледжу культури і мистецтв, на пізнавальну прогулянку по спостереженню за птахами.

7 квітня співробітники Національного природного парку “Подільські Товтри” запросили дітей та їх батьків, що мають на сьогодні статус внутрішньо переміщеної особи і проживають в гуртожитку Кам’янець- Подільського коледжу культури і мистецтв, на пізнавальну прогулянку по спостереженню за птахами. Продовжити читання “7 квітня співробітники Національного природного парку “Подільські Товтри” запросили дітей та їх батьків, що мають на сьогодні статус внутрішньо переміщеної особи і проживають в гуртожитку Кам’янець- Подільського коледжу культури і мистецтв, на пізнавальну прогулянку по спостереженню за птахами.”