Перспективи промислової культури солодки голої на Поділлі

Комарніцький В.
Матеріали ІV Міжнародної конференції, “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку”. Донецьк. Лебідь. 2003. ст. 257 – 258.

Насіння і однорічну розсаду було одержано на Кримській НДС ЛР. На протязі цих років вивчалась фенологія росту і розвитку, а також урожайність коренів культури.

Продовжити читання “Перспективи промислової культури солодки голої на Поділлі”

Дорожча за золото

Будзей О., Любінська Л.
“Подолянин” від 8 серпня 2003 року

Чому первісні люди скинули з себе шкури?

Тому що ще 9000 років тому в гірських районах Індії уперше навчилися зі стебел льону виготовляти довгі, м’які й міцні волокна, а з них – тканину. Тож древні індуси першими скинули з себе звірині шкури і одягли легке лляне вбрання. Вони цінували також смачне насіння льону. А в поселеннях людей залізного віку знайшли залишки хліба, який містив насіння пшениці, пшона та льону.

Продовжити читання “Дорожча за золото”

Дивні кучері

Будзей О., Любінська Л.
“Подолянин” від 18 липня 2003 року.

Саранка, це донька тих шкідників, що поїдають нині посіви в Херсонській області?

Ні. Так по-іншому назвають дуже прекрасну, своєрідну рослинку із знаного роду – лілію лісову. Адже в Сибіру її жовті цибулинки відомі як овочі під назвою “саран”, який за смаком нагадує каштан. І за сибірською легендою, квіточка виросла із серця воїна, який загинув у бою за Вітчизну.

Продовжити читання “Дивні кучері”

Квітка сонця

Будзей О., Любінська Л.
“Подолянин” від 1 травня 2003 року.

Яка квітка не цвіте, а горить?

Справді, в царстві Флори є квіточка, яку в народі так і називають горитьцвіт або горицвіт, а ще пожарною квіткою, купавником, сосонкою. Порадіти її появі, помилуватися золотистим сяйвом можна у сонячні травневі дні на травянистих пагорбах навколо нашого міста та Подільських Товтр.

Продовжити читання “Квітка сонця”