Костенко С., Кучинська О., Чайка Н.
Одним з важливих напрямків роботи колективу парку є моніторинг природних комплексів. Робота нелегка, оскільки практично зачіпає інтереси всього загалу людей, не дивлячись на їх службовий статус – від керівника любого рангу до пересічного робітника і хлібороба. Відправною точкою моніторингової діяльності є усвідомлення того, що кожна людина передусім частка самої природи. Звідси і ставлення до неї повинно бути пристойним, святим. Та, на жаль, парадоксів у стосунках з природою з боку людини хоч відбавляй.
У нашу добу, як ніколи, власні інтереси, нажива за рахунок безупинного знищення ресурсів природи сягнули апогею. І саме страшно, що ніхто не несе жодної відповідальності. І це при тому, що природоохоронне законодавство в державі відпрацьоване на належному рівні.
Пошлемося на декілька фактів варварського ставлення до природи. Спершу поверніться думами до славного жіночого свята. Жахлива картина повстає на ринках з лісовими квітами. І така ситуація не тільки у Кам’янці-Подільському! В масштабах держави тисячі ринків, на яких торгують лісовими пестощами – вісниками весни! Мета одна – набити гаманці на збідненні природи. А ще б пак! Ніхто не сіє, не доглядає, а дари природи пожинає! Явний злочин! І найстрашніше, що нікому в голову і думка не майне, що своїми діями коємо непоправну шкоду храму природи – лісу. Знищуємо біологічне різноманіття – фундамент природного генофонду, який є запорукою і надією нашого майбуття. Бо коли на шляху наживи його зметемо, то сподівання на завтрашньодення будуть мізерними. Відійдуть у забуття навіть народні ліки. Будьте благословенні!
А хіба краще наше ставлення до водних дарів? Чому не збагнемо, що кожне джерельце, річка, ставок, водойма – це безцінне диво природи. До того ж це кров землі. Усіх нас напуває і годує, пестить свіжістю і прохолодою, позбавляє від спраги і зігріває. Кожна краплина води, то Божа роса, до якої святим наше ставлення має бути. А насправді?! Пройдіться хоч би берегами древнього Смотрича в межах міста і переконаєтесь у неподобствах, скоєних людиною. І все без слів стане очевидним. Люди світу до водних ресурсів ставляться з особливою вдячністю, а чому ж ми обростаємо байдужістю до цієї життєдайної рідини ?! Чи не час запитати себе, а хто ми такі і чиї діти? Що ж залишимо своїм нащадкам? Нагадаємо мову медицини – про те, що 80% кишково-шлункових захворювань з вини вживання брудної води.
Якщо хочете “помилуватися” з безгосподарності, то подайтесь в агросектор, де гама порушень. Це розорювання земель до урізу води, неякісна і несвоєчасна оранка, від лукавого подальший оброьіток грунту, внесення хімікатів, особливо пестицидів всупереч елементарним вимогам. А вже як кічимося безмежною брехнею щодо мінімалізації обробітку грунту, контурно-меліоративною системою землеробства, диференційованим захистом посівів тощо. І цьому словоблуду кінця і краю не видати. А скільки на ньому повспливало псевдовчених – кандидатів, докторів фіктивних наук, які успішно паразитують на мозолях зубожілого простого люду?! Просто страхіття!
Похвально, що розпочалась реформа на селі. Може вона зуміє з часом відродити вигнаного з власної земельки господаря, який умів її цінити і лад давати.
А візьміть легені планети – Ліс. За що ж йому така кара?! Навіть страшно вступати у лісові масиви, які впритул до сіл прилягають. Чудовищне видовище. А ще ті, хто покликаний відтворювати цей скарб, самі його злочинно знищують, прикриваючись фіктивними посадками. Нині в Подільському куточку області не знайдете жодного лісового масиву, де б буяли типові для нашого Поділля дубові гаї. За останні роки працівниками державних служб безнаказанно все вирубано. І це при тому, що ліси Подільського регіону належать до I-ї групи, де категорично заборонені суцільні рубки. Хто за скоєні злочини понесе відповідальність?
Ось для того, щоб притупити подібне нашестя та анархічне використання природних ресурсів, зменшити небувалий антропогенний гніт на природу, навести бодай якийсь лад у екології довкілля державою покладається на паркову установу надто відповідальна функція – здійснення екологічного моніторингу в усіх сферах ведення народного господарства на терені НПП. Що це таке?
Екологічний моніторинг – це система спостережень за змінами стану природного середовища, викликаного антропогенними причинами, які дозволяють прогнозувати розвиток цих змін. А як визначають його державніі документи? Згідно Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 23 вересня 1993 року №785 наголошується, що державний моніторинг – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
Система державного моніторингу навколишнього середовища створюється на трьох рівнях: локальному – на території окремих об’єктів (підприємство, місто, ділянка ландшафту); регіональному – у межах адміністративно-територіальних формувань, на територіях економічних і природних регіонів; національному – на рівні держави. Залежно від призначення здійснюються загальний, оперативний та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища.
Фоновий моніторинг навколишнього природного середовища – це спеціальні точні спостереження за всіма параметрами природного середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому.
Нині в НПП розпочата робота з закладання на його терені мережі моніторингових ділянок з метою проведення досліджень за окремими компонентами екосистеми і комплексами в цілому. Пробні ділянки закладено на окремих товтрах із степовою рослинністю (“Вербецькі Товтри”, товтра “Самовита”) та товтрах, покритих лісом (“Бугаїхи”, заказник “Чапля”).
Щорічно аналізується санітарний стан степової та лісової рослинності. Моніторингова діяльність ведеться за рядом напрямків. Лісівничий. Функцією лісового відділу парку є не тільки збереження лісових ресурсів, але й їх відтворення, особливо притаманними для регіону породами: дуб, бук, берека.
На виконання Указу Президента України від 6 серпня 1998 року №855/98 “Про День довкілля” (17 квітня), “Міжнародний день Землі” (22 квітня) та “Міжнародний Марш Парків” (18-21 квітня) відділами лісового господарства та охорони природних екосистем у березні-першій декаді квітня 2001 року реалізована акція відтворення бука європейського на виділеній для парку землі поруч с.Бабшин на площі 1,5 га, що на Кам’янеччині (висаджено 5100 шт. садженців). Відділом науки здійснена посадка дуба звичайного та червонокнижного виду – береки. До того ж працівниками лісового відділу систематично проводяться лісопатологічні спостереження санітарного стану лісів, виготовлення та розвішування гніздувань: огорожа мурашників.
Кліматичний. Ведуться спостереження за метеорологічними показниками. Цю функцію виконують два метеопости, один з них в смт. Стара Ушиця (1999 р.), другий в смт. Сатанів (2000 р.), які є надбанням парку. Це виключний напрямок роботи, бо він лежить в основі прогнозування змін у природі. Одержані матеріали за останні 2-3 роки свідчать про те, що температурний режим на терені НПП за 1999-2000 рр. не відрізнявся за багаторічну кліматичну ситуацію. Але ми одержали і деякі кліматичні відхилення. Правда, через обмаль часу вони не виявили істотних змін явищ і процесів Природи. І це дуже відрадно, що людина хоч і здійснює прес на природу, та все таки не наважується її вивести з рівноваги. Бо там, де переходять рамки дозволеного, то природа нікому не прощає. Вирубали ліс у Карпатах і “радієте” трагедією Закарпаття. Цей сумний факт у забуття з пам’яті не має права відійти.
Гідрологічний. Складовою біосфери є гідробіосфера. НПП, як наукова установа, не може осторонь її обходити. Лабораторією екомоніторингу досліджується стан води, повітря, грунтів на території парку. Вдумайтесь! У межах парку протікає майже 20 річок. Яку ще місцину Природа нагородила подібним багатством!? Це такі річки: Збруч, Смотрич, Жванчик, Мукша, Тернава, Студениця, Ушиця. Усі вони сплітають єдине Дністровське водосховище. Дослідження якості поверхневих вод в регіоні НПП є дуже важливим і потрібним. Адже на його терені понад 130 промислових об’єктів та близько 100 сільськогосподарських формувань, які істотно впливають як на стан поверхневих, підгрунтових та джерельних вод, так і екологію довкілля.
Якість вод аналізується на такі показники: температура, запах, колір, прозорість, кількість розчинного кисню, лужність, жорсткість, завислі органічні речовини, амоній, солі важких металів (мідь, залізо) , наявність хлоридів, сульфатів. Проби відбираються в основні гідрологічні фази річок, що дозволяє визначити фоновий вміст досліджуваних показників, екологічну оцінку та прогноз їх стану.
Отже, в залежності від антропогенного навантаження (скидів з підприємств, зливів з полів, скидів з приватних господарств) подаються відомості у відповідні управлінські інстанції для прийняття невідкладних рішучих заходів по припиненню наведених порушень, і передусім для рибних господарств. Постійно здійснюється моніторинг за станом джерел питної та мінерально-лікувальної води.
Збереження природних вод є важливим з багатьох точок зору. Насамперед – це збереження їх запасів, а також попередження можливого забруднення, яке є трьох видів: мінеральне, органічне, біологічне. Всі вони шкодять здоров’ю людини.
Аналіз гідрологічних умов (1997-2000 рр.) підсказує, що гідрорежим річок Дністровського басейну в межах парку істотно не відходить від середньозваженого. Проте окремі річки (Мукша, Смотрич) за вмістом органічних речовин переходять межу ГДН. Крім цього об’єктом досліджень також є атмосферні опади Для цього відбираються проби у вигляді дощу та снігу на метеопостах. Аналітичні дані засвідчують, що у відібраних зразків 30 відсотків опадів виявились кислими чи слабокислими, тобто спостерігається тенденція до їх закислення. А це в свою чергу негативно відбивається на вегетації як природної, так і культурної рослинності. Показник кислотності є індикатором зростаючого антропогенного навантаження під впливом техногенезу.
Фенологічний. Спостереження ведуться за типовими представниками флори і фауни на 7 фенопунктах, які охоплюють різні геоботанічні та ландшафтні оазиси парку з різним діапазоном висот над рівнем моря. Географо-фенологічні спостереження проводять з метою виявлення залежності між сезонною ритмічністю рослинних і тваринних організмів та комплексом геокліматичних умов їх місцезростань.
Аналіз спостережень за фенологією рослин свідчить про відхилення окремих фаз їх розвитку за роками у залежності від конкретних умов року терміном до двох тижнів. Нами відмічено ритміку розвитку окремих видів рослин за роками. В один рік характеризуються буйноцвітом одні види, і слабким ростом та розвитком інші види. Це яскраво простежується на прикладі окремих видів з родини зозулинцевих, лілійних, жовтецевих, айстрових.
Що стосується істотних змін у циклі розвитку типових представників флори за цей час не виявлено.
Зоологічний. Силами лісової охорони щорічно проводяться обліки великих ссавців та окремих видів птахів на терені НПП. У цій сфері найбільш відчутний пекельний антропогенний вплив. Безумним є відкриття сезонів любительського мисливства. Невже державні службовці відповідних відомств не розуміють, що не можна щорічно влаштовувати хижацький відстріл усього живого. Саме це дикунство не дає змоги вести спостереження за змінами чисельності, вікової та демографічної структури мисливських тварин, птахів, дрібних ссавців. Міграції тварин у сезон мисливства настільки великі, що фактиччно унеможливлюють проведення обліку їх чисельності.
На терені НПП категорично мають бути заборонені будь-які волюнтаристичні дії з боку посадовців любого рангу щодо особистих розваг над убієнними тваринами та птахами. Люба діяльність з боку відомчих структур на території НПП не може здійснюватись без попереднього узгодження.
Таким чином, метою моніторингової діяльності НПП є запобігання небезпечних техногенних ситуацій, господарське ставлення до використання природних ресурсів, як вчили і робили прадіди і діди, створення благополучного довкілля в ім’я здоров’я нинішніх людей і майбутніх поколінь.