Направления развития лекарственного растениеводства в Украине

Комарніцький В.
Материалы ХІІ Международного симпозиума “Нетрадиционное растениеводство. Ениология. Екология и здоровье”. Комарницкий В.М. “Направления развития лекарственного растениеводства в Украине”. Алушта. Крым. 2003. ст. 357 – 359.

Лекарственное растениеводство в Украине сейчас переживает свои не лучшие часы. Научно-исследовательские станции не финансируются, многие научные проекты ждут инвестиций, пылясь на полках. Теряются кадры, теряются технологии, разрушена селекционная работа и семеноводство. Резко снизилось производство лекарственного растительного сырья на полях и заготовка дикоросов. Лекарственное растениеводство отброшено на много лет назад.

Продовжити читання “Направления развития лекарственного растениеводства в Украине”

НПП “Подільські Товтри” – передумова сталого розвитку регіону

Степан Ковальчук,
науковий співробітник НПП “Подільські Товтри”.
“Кам’янець-Подільський вісник”, 6.06.2003 р.

Товтрове пасмо є унікальним і єдиним з точки зору геоморфології, фауни і флори, кліматорегулюючим, гідрологічним та рекреаційним витвором природи на території Європи.

Продовжити читання “НПП “Подільські Товтри” – передумова сталого розвитку регіону”

Квітка сонця

Будзей О., Любінська Л.
“Подолянин” від 1 травня 2003 року.

Яка квітка не цвіте, а горить?

Справді, в царстві Флори є квіточка, яку в народі так і називають горитьцвіт або горицвіт, а ще пожарною квіткою, купавником, сосонкою. Порадіти її появі, помилуватися золотистим сяйвом можна у сонячні травневі дні на травянистих пагорбах навколо нашого міста та Подільських Товтр.

Продовжити читання “Квітка сонця”

Музей діє

Степан КОВАЛЬЧУК,
науковий співробітник НПП “Подільські Товтри”
“Подолянин”, 14.03.2003 р.

У 70-х роках XX ст. Кам’янець-Подільські відділи Географічного та Ботанічного товариств задумали створити природний парк і музей природи Поділля. Відповідальність за збір фондів музею, формування наукової бібліотеки взяв на себе доцент Михайло БАБАНСЬКИЙ – перший голова відділу Географічного товариства. Створення природно-заповідного фонду було покладено на відділення Ботанічного товариства, яке чверть віку очолював автор цих рядків.

Продовжити читання “Музей діє”