Трипільське поселення відноситься до доби енеоліту і належало племенам трипільської культури. Поселення було значним центром гончарного виробництва в Середньому Подністрів’ї. На поселенні виявлено унікальний комплекс гончарних печей. Він вказує, що посуд виготовлявся не тільки для внутрішніх потреб, але й служив для обміну з іншими племенами. Це свідчить про зародки двох важливих елементів майбутнього класового суспільства – ремесла і торгівлі.
17. Староруське городище
Староруське городище, залишене в ХІ ст. слов’янським населенням, належало Галицько-Волинському князівству. Воно виконувало функції оборони південних земель Галицько-Волинського князівства від нападів степових племен печенігів і половців, а також інших феодальних володарів. Причина запустіння городища не з’ясована.
16. Староруське городище
Староруське городище належало слов’янському населенню і входило до складу Галицько-Волинського князівства. Городище являло собою торгівельний пункт Галицького Пониззя і було одним з міст-фортець Подністров’я, в яких знаходились князівські гарнізони, що боронили Південно-Західну Русь від нападів печенігів і половців. Причина запустіння городища не з’ясована.
15. Староруське городище
Городище належало давньоруському населенню і входило до складу Галицько-Волинського князівства.
14. Староруське городище
Городище було залишене давньоруським населенням і входило до складу Пониззя – землі Галицько-Волинського князівства. Городище, як і ряд інших фортець Середнього Подністров’я, захищало південно-західні кордони Русі від нападів степових кочівників-печенігів та половців. У таких фортецях знаходились князівські гарнізони. Причина запустіння городища не з’ясована.
13. Городище
Городище виконувало функції форпоста для захисту Галицько-Волинських земель зі сходу. У 1888 р. на городищі проводив розкопки Ю. Сіцінський.
12. Поселення і кургани доскіфського часу
Поселення і кургани залишені передскіфськими племенами, які населяли лісостепну зону в VІІІ- початку VІІ ст.ст. до н.е. Поселення та могильник синхронні. Могильник складається з 8-ми курганів, заповнений у малий строк. Прослідковано, що підзахоронення робили після того, як покійник зотлівав – у грунті немає просадок. Мабуть, кожна могила – родовий склеп, який належав одній сім’ї, а могильник належав родовому поселенню, розміщеному поблизу.
Продовжити читання “12. Поселення і кургани доскіфського часу”
11. Ранньопалеолітичне місцезнаходження крем’яних виробів
Ашельські крем’яні вироби були знайдені археологами Борисковським П.І. в 1953 р. та Чернишем О.П. – в 1965 р. Матеріали досліджень зберігаються в інституті археології АН УРСР.
Продовжити читання “11. Ранньопалеолітичне місцезнаходження крем’яних виробів”
10. Староруське городище
Городище – це укріплення, яке було споруджене древньоруським населенням на початку ХІ ст. Воно входило до складу Галицько-Волинського князівства і виконувало функції військової фортеці. Причина запустіння городища не з’ясована. Пам’ятка виявлена і вперше обстежена подільським археологом Ю. Сіцінським у 1898 році. Звіти, підйомний матеріал зберігаються в Інституті Археології АН УРСР.
9. Пізньопалеолітичний пункт І
Пізній палеоліт – наступній, після муст’є, етап розвитку культури, господарства і соціального людського суспільства. У цей час збільшується асортимент кам’яних знарядь, з’являється різноманітна зброя з рогу, кременя, кості, удосконалюється домобудування, широко розвивається мистецтво.