Ковальчук С.І., Любінська Л.Г.
Сьогодні все більше і більше осмислюють, що заповідники і природні національні парки (НПП) є найбільш дійовими природоохоронними формуваннями. Дані інституції покликані зберегти унікальні та типові регіональні ландшафти, рослинне і тваринне різноманіття, їх генофонд, виявляти закономірності змін та проводити моніторинг за господарською діяльністю. А ще вони виступають центрами екологічної просвіти та екологічного виховання населення.
П.КОРОЛЬ,
інженер-еколог НПП “Подільські Товтри”.
“Нове життя”, 13.02.2002 р.
Розпочинаємо цикл статей про природоохоронні об’єкти Чемеровеччини.
В них будуть висвітлюватись питання охорони збереження та відтворення найпрекрасніших куточків природи, даватиметься характеристика ландшафтів, флори та фауни нашого краю.
Ковальчук С.І., Любінська Л.Г.
Неподалік м. Ізяслава на відстані 17 км у лісі (кв. 3,8) розмістилось дивне й загадкове озеро під назвою “Святе”. Це водойма природного походження. Територія, де розкинулось озеро, належить Міхельському лісництву Ізяславського держлісгоспу. Площа складає 8,2 га. Глибина – 3-4 м, а в так званих “ямах” до 9 м. Більшість досліджувачів природи краю сходяться на тому, що воно вулканічного походження. Ніби переконують у цьому форма, розміри та глибина озера. Живиться озеро за рахунок власних донних джерел Поверхневого стоку. А ще багато води вливається в нього під час сильних злив, танення снігу.
Продовжити читання “Стан та перспективи заказника “Озеро Святе””
Костенко С., Кучинська О., Чайка Н.
Одним з важливих напрямків роботи колективу парку є моніторинг природних комплексів. Робота нелегка, оскільки практично зачіпає інтереси всього загалу людей, не дивлячись на їх службовий статус – від керівника любого рангу до пересічного робітника і хлібороба. Відправною точкою моніторингової діяльності є усвідомлення того, що кожна людина передусім частка самої природи. Звідси і ставлення до неї повинно бути пристойним, святим. Та, на жаль, парадоксів у стосунках з природою з боку людини хоч відбавляй.
Продовжити читання “НПП “Подільські Товтри” та його моніторингова діяльність”
Король П.В.,
“Нове життя”, 25 квітня, 2001 р.
Рубіж XIV-XV століть…
Вторгнення татарських феодалів на українські землі супроводилось страшними руйнуваннями міст і нещадним розоренням сіл. Але найтяжчим наслідком турецьких і татарських нашесть було знищення і масове полонення українського населення. Залишаючи на своєму шляху згарища і трупи, татарські орди, повертаючись у Крим, гнали, як худобу, тисячі бранців, молодих здорових людей, цвіт українського народу, малих дітей і старих вони безжально знищували.
Гусляков Л., Степаненко К.
Наукою переконливо доведено, що зелені насадження є ознакою цивілізованості, найдешевшим, найефективнішим біологічним засобом очищення навколишнього середовища. Адже один гектар лісу виділяє 3-4 т кисню, поглинаючи 4-5 т вуглецю і відфільтровує 50-70 т пилу.
Продовжити читання “Захищаймо зелені насадження – легені планети”
Березень – мiсяць великих надiй i сподiвань. З його приходом започатковується найблагодатнiша пора оновлення – її Величнiсть Весна. I як би зима не намагалась протистояти, оповиваючи землю снiгом, але нiяк їй не устояти блаженнiй порi вiдродження нiжних чарiв весни. Весна все бiльше завойовує простiр i час. Ось-ось i зима остаточно здасть свої позицiї. I весь час цiй порi радiють. Тож недарма на початку весняної доби все людство вiдзначає найповажнiше свято, присвячене чарiвним берегиням – творцям всебуття.
Продовжити читання “Квіти дикої природи – пісенна мудрість народу”
Ботанiчний заказник державного значення “Чапля” без перебiльшення – одне з див Природи славного i мальовничого Кам’янецького Приднiстров’я.
Продовжити читання “Заповiдна перлина Кам’янецького Приднiстров’я урочище “Чапля””
Лiс – одвiчна симфонiя природи, її храм. Вiн безкiнечно добрий, безкiнечно щедрий органiзм, який нiчого не просить для пiдтримки свого iснування. Навпаки, лiс бере пiд захист усi живi iстоти у разi дбайливого ставлення до нього.
Земля! Яке лагiдне слово, та за змiстом незмiренне! Скiльки мовлено легенд, складено пiсень, написано вiршiв, повiстей, колядок, щедрiвок тощо. Безпiдкупна i безкомпромiсна годувальниця наша. До яких би чудес людина не додумувалась i всi вони реалiзуються на цiй святiй Земленцi. I космодроми, i аеродроми, ратетне пiдземелля i гама родовищ з безцiнними її кладовими. Чого тiльки не виносить на собi наша покорниця Земля. А якi ще тайни її притаманнi для людини. Вона, неначе неспокiйная мати,- вся у хлопотах та турботах про люд трудовий. Та, дуже прикро, що не завжди людина своїми дiями завдячує за це.
