Ковальчук С.І., Нікітін О.К.
Крокуємо щоденно через міст над р. Смотрич у Старе місто. Пильно вдивляємось у пейзажність навкруги. І в цю мить ніхто не замислюється, як наша сучасність тісно стикається з древністю, а тим більше з її формуваннями. Оці стрімкі схили разом з річкою називаємо Смотрицьким каньйоном. Це кам’яне диво природа подарувала лиш нашому древньому місту. Завдяки йому м.Кам’янець-Подільський називають квіткою на камені. В інших місцинах агалогічного геологічного витвору немає.
Дивіться сторінку заказника загальнодержавного значення “Велика і Мала Бугаїхи”
29.04.2002 р. С.І. Ковальчук
Розташований заказник південніше села Голенищево Чемеровецького району за 2 км.
Бугаїхи – це два круглясті, дещо подовженої форми, дуже мальовничі горби, один з яких більший, другий – менший. Адміністративно вони розташовані на території Чемеровецького району Хмельницької області, на землях колишнього колгоспу імені Петровського (нині сільськогосподарського формування КСП “Голенищево”)
Продовжити читання “Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Велика і Мала Бугаїхи””
6 серпня 1998 р. Президент України Л.Кучма підписав Указ № 855/98 “Про День Довкілля”, яким встановив, що третьої суботи квітня кожного року в Україні буде відмічатися День довкілля. Цим Указом започаткована добра традиція, коли люди різних професій, політичних поглядів, релігійних вірувань об’єднують свої зусилля для покращення навколишнього середовища.
Ковальчук С.І., Любінська Л.Г.
Сьогодні все більше і більше осмислюють, що заповідники і природні національні парки (НПП) є найбільш дійовими природоохоронними формуваннями. Дані інституції покликані зберегти унікальні та типові регіональні ландшафти, рослинне і тваринне різноманіття, їх генофонд, виявляти закономірності змін та проводити моніторинг за господарською діяльністю. А ще вони виступають центрами екологічної просвіти та екологічного виховання населення.
П.КОРОЛЬ,
інженер-еколог НПП “Подільські Товтри”.
“Нове життя”, 13.02.2002 р.
Розпочинаємо цикл статей про природоохоронні об’єкти Чемеровеччини.
В них будуть висвітлюватись питання охорони збереження та відтворення найпрекрасніших куточків природи, даватиметься характеристика ландшафтів, флори та фауни нашого краю.
Ковальчук С.І., Любінська Л.Г.
Неподалік м. Ізяслава на відстані 17 км у лісі (кв. 3,8) розмістилось дивне й загадкове озеро під назвою “Святе”. Це водойма природного походження. Територія, де розкинулось озеро, належить Міхельському лісництву Ізяславського держлісгоспу. Площа складає 8,2 га. Глибина – 3-4 м, а в так званих “ямах” до 9 м. Більшість досліджувачів природи краю сходяться на тому, що воно вулканічного походження. Ніби переконують у цьому форма, розміри та глибина озера. Живиться озеро за рахунок власних донних джерел Поверхневого стоку. А ще багато води вливається в нього під час сильних злив, танення снігу.
Продовжити читання “Стан та перспективи заказника “Озеро Святе””
Костенко С., Кучинська О., Чайка Н.
Одним з важливих напрямків роботи колективу парку є моніторинг природних комплексів. Робота нелегка, оскільки практично зачіпає інтереси всього загалу людей, не дивлячись на їх службовий статус – від керівника любого рангу до пересічного робітника і хлібороба. Відправною точкою моніторингової діяльності є усвідомлення того, що кожна людина передусім частка самої природи. Звідси і ставлення до неї повинно бути пристойним, святим. Та, на жаль, парадоксів у стосунках з природою з боку людини хоч відбавляй.
Продовжити читання “НПП “Подільські Товтри” та його моніторингова діяльність”
Король П.В.,
“Нове життя”, 25 квітня, 2001 р.
Рубіж XIV-XV століть…
Вторгнення татарських феодалів на українські землі супроводилось страшними руйнуваннями міст і нещадним розоренням сіл. Але найтяжчим наслідком турецьких і татарських нашесть було знищення і масове полонення українського населення. Залишаючи на своєму шляху згарища і трупи, татарські орди, повертаючись у Крим, гнали, як худобу, тисячі бранців, молодих здорових людей, цвіт українського народу, малих дітей і старих вони безжально знищували.
Гусляков Л., Степаненко К.
Наукою переконливо доведено, що зелені насадження є ознакою цивілізованості, найдешевшим, найефективнішим біологічним засобом очищення навколишнього середовища. Адже один гектар лісу виділяє 3-4 т кисню, поглинаючи 4-5 т вуглецю і відфільтровує 50-70 т пилу.
Продовжити читання “Захищаймо зелені насадження – легені планети”
Березень – мiсяць великих надiй i сподiвань. З його приходом започатковується найблагодатнiша пора оновлення – її Величнiсть Весна. I як би зима не намагалась протистояти, оповиваючи землю снiгом, але нiяк їй не устояти блаженнiй порi вiдродження нiжних чарiв весни. Весна все бiльше завойовує простiр i час. Ось-ось i зима остаточно здасть свої позицiї. I весь час цiй порi радiють. Тож недарма на початку весняної доби все людство вiдзначає найповажнiше свято, присвячене чарiвним берегиням – творцям всебуття.
Продовжити читання “Квіти дикої природи – пісенна мудрість народу”
