Ковальчук С.І., Кльоц О.М.
Український ботанічний журнал, 1989, т. 46, №5
Дана коротка геоботанічна характеристика біотопів Scopolia carniolica Jасq. у грабових дібровах Придністров’я (Хмельницька обл.). Показаний сучасний стан цього виду, а також роль екологічних факторів (орографія та атмосферні опади) у поширенні і збереженні S. carniolica на досліджуваній території.
Продовжити читання “Scopolia Carniolica Jacq. у Придністров’ї (Хмельницька область)”
Ковальчук С.І., Любінська Л.Г.
Український ботанічний журнал, 1988, т. 45, №5
Для здійснення ефективних заходів по охороні зникаючих рослин важливо мати чітке уявлення про стан їх місцезнаходження (Цицин, 1975). Зважаючи на це, необхідно перевіряти відомі місця знаходження та зростання таких рослин.
Продовжити читання “Нове місцезнаходження Lunaria Rediviva I. на Україні”
У глибинах Подільської височини ховається цілий світ печер. Там є вже досліджені ходи, а також лабіринти вічної темноти, куди ще не ступала нога людини. Печера “Атлантида” є другою за красою гіпсовою печерою в Європі.
Ковальчук С.І., Кльоц О.М.
Український ботанічний журнал, 1987, т. 44, № 2
Збереженню представників родини Orchidaceae останнім часом надається велике значення (Гладкова, 1982; Черевченко та ін., 1984). Це єдина родина у флорі СРСР, всі види якої підлягають охороні, ось чому неабиякий інтерес викликають нові місцезнаходження дуже рідкісного виду Cypripedium calceolus L.
Продовжити читання “Нові знахідки Cypripedium Calceolus L. на Подільській височині”
Записав Король П.В.,
1987 рік, газета “Нове життя”
На західній околиці села Кочубіїва в урочищі Сіножаті є криниця. В народі її називають “Білою”.
Король П.В.
22 листопада 1986 року, “Радянське Поділля”
Жив у селі Залуччі козак по імені Демид. В яких тільки походах не бував, і в Криму татарському, і в Стамбулі оттоманському.
Любить подорожувати підземними лабіринтами недавній випускник Кам’янець-Подільського педагогічного інституту імені Затонського, а нині працівник планетарію в місті над Смотричем Дмитро Григорович Звалейко.
Ковальчук С.І., Задорожний М.А.
Український ботанічний журнал, 1986, т. 43, №4
У Хмельницькому Придністров’ї та Надзбруччі останнім часом обстежено ряд природних об’єктів, багатих на рідкісні види флори та фауни, з метою встановлення в них заповідного режиму. Ці обстеження проводили відповідно до рекомендацій, наведених у ботанічній літературі (Белоусова, Денисова, 1967; Зелінка, Стойко, 1983; Природоохоронні території…, 1983).
Продовжити читання “Нові заповідні об’єкти Хмельницького Придністров’я”
Голдін Г.
Скеля “Кам’яна голова” // Прапор Жовтня, 1984. – 30 жовтня
Неподалік від гирла притоки Дністра – Смотрича, серед “стовпів” вирізняється подібна до голови велетня шістнадцятиметрова скеля. За народними переказами, високий берег поколовся від надлюдської сили руського богатиря, який рубав нападників – кочівників доти, поки сам не був засипаний тілами ворогів по плечі та перетворився в скелю. Під закам’янілим героєм лежить меч-кладенець. Хто його знайде, той стане непереможним.
